в Австро-Угорщині). Такі відносини називає Челлєн слушно ранами державної системи. Тип Б. гірший для нації чим тип А.
Тип В. Нація не має ні єдности, ні свободи, вона розшматована поміж ріжні держави. Цей стан, як слушно каже Челлєн, є найбільшим прогріхом проти національного принципу. Тільки дуже небагато европейських народів було перед війною в тому положенні. Тепер по світовій війні є в Европі тільки одна велика нація, четверта по величині нація Европи — українська — що є в такому положенні. Перед війною вона була розділена поміж дві держави: Росію й Австро-Угорщину. Тепер буде таких держав мабуть чотирі: Польща, Чехословаччина, Румунія, Росія.
Які небезпеки криє в собі така неґативна розвязка українського питання, розкажемо зараз.
Неґативна розвязка українського питання, в змислі поділу української землі й народу поміж кілька держав, булаб міжнароднім рішенням, котре що до несправедливости шукає собі рівних у цілій всесвітній історії. Коли Поляки, Чехи, Югославяне дістали свої національні держави, то є справою елєментар-
