Сторінка:Степан Рудницький. Українська справа зі становища політичної ґеоґрафії. 1923.pdf/103

Ця сторінка вичитана

власними народами завсіди випадає велика, берім критерії сякі чи такі. Натомість про культурну відстань між московським народом і його підвласними народами не можна цього ніяк сказати. Навпаки! Багато між ними стоїть культурно вище, чим Москалі. Ця обставина є для російської одноцільної імперії дуже поважна.

Як мозайкова держава, Росія не дуже то стара. Здобуття Казані (1552), Астрахані (1554), Сибіру (від 1578–1582) значило прилучення колоніяльних земель, котрих населення було переважно кочове, почасти навіть було ще на ступені народів природи. Щойно прилучення України й східної частини Білої Руси (переяславський договір 1654, андрусівський мир 1667) значило початки російської держави національностей. Ништадський мир (1721) приніс потім переважну частину балтійських країв, поділи Польщі (1772, 1793, 1795) цілу Литву й Білу Русь, правобічну Украіну, значні части Польщі. В 1782. році здобула Росія Крим, 1795 Курляндію, 1809 Фінляндію, 1815 Конґресівку, 1856 наконечно цілий Кавказ, 1878 наконечно цілу Бесарабію й части Вірменії.

Російська імперія є отже ледви 250 років мозайковою державою. А прецінь центріфуґальні стремління її народів стали тепер такі великі, що одноцільність держави,