Савка. Василино, зажди… Куди ти?..
Олена. Мамо!..
Дід Кирпіль (виходить із клепачкою). Що тут таке? Що тут за шум?
Василина. Діду Северине, придержте мені оцього голінного!
Дід Кирпіль. Ага! Це той пробий-голова Тиміш. Я його знаю! Я його давно знаю! (Розставляє руки, переймає Тимоша. Зчиняється гамір).
Василина (захоплена ганяється з рогачем за Тимошем). Та ти-ж таки не втечеш од мене! Ні, не втечеш!
Тиміш (ухиляється до неї і од діда, вспіває разом із тим пританцьовувати і приспівувати).
Гоп, Сидір, з невісткою,
Як опече кописткою…
Олена (плачучи). Ма-амо! Ма-амо, що бо ви робите! Сорому вам немає! Счинили отаке серед ночі! Це-ж завтра й на вулицю не виходь. Острамите на все село, ославите! Ма-амо!.
Савка (вертиться на всі боки). Василино! Ось покинь кажу, Вас… (до Тимоша). Тимоше! Слухай сюди. (До діда). Діду Северине — ідіть зараз гукніть… (До Олени). Та чого хоч ти скиглиш тут? Чи тобі заціпить сьогодні! (До Василини). Та ти чуєш, чи ні? Тим… Олено… Чи то пак: тьху! Василино!
Савка (голосно). Годі! Та годі, кажу! (Кричить із протягом.) Тьху на вашого батька!… (Кидає батогом об
