Сторінка:Стенограма засідання Ради національної безпеки і оборони України від 28 лютого 2014 року.djvu/25

Цю сторінку схвалено
28

Віри в це практично немає, але що вдасться - принаймні вдасться уникнути кровопролиття.

Якщо ми йдемо по шляху введення військового стану, побачите, що почнеться. Це частина їхнього плану. Туди окрім військових приїдуть чеченці, якщо вже не приїхали. Там буде етнічний конфлікт розпалений. І нас звинуватять, як центральну владу, в тому, що ми через «дьоргання м’язами», яких нема, спровокували конфлікт і кров в Криму. Росія зразу введе війська на материкову Україну. За інформацією Міністра оборони, у нас немає сил Київ захистити.

Тому ми повинні тягнути до останнього, на крайніх позиціях підемо в політичних переговорах щодо надання додаткових прав Автономії.

Треба виграти час, щоб реанімувати в країні силовий блок, щоб відновити в Україні елементарну владу.


КУБІВ С.І.

Шановний Олександре Валентиновичу, шановний Арсенію Петровичу, шановний Андрію Володимировичу, і всі присутні колеги! Ви знаєте, побачивши на очі з Андрієм Парубієм, що після чотирьох черг з автоматів, які ми не передбачали, почало тікати з Банкової і Печерську все військо, внутрішнє і зовнішнє, разом з цим чорним "Беркутом". Так, ми не готові сьогодні до війни! Нема кому воювати!

Друге. Треба відроджувати Армію. Замість дітей та заробітчан нам потрібні серйозні хлопці, що мають військовий досвід: афганці та інші. Їх треба залучати до Збройних Сил, до МВС, до СБУ. Залучати патріотів, які пройшли Майдан.

Третє. Я пропоную звернутися і Міністру оборони, і, відповідно, начальнику Служби безпеки України до кадровиків: повернути офіцерів,