Коли збудована — невідомо. Раніш стояла десь на Іванівці, звідки перенесена на кладовище. По плану хата відноситься до типу трьохкамерних: хата, кімната та сіни. За хатою впритул приплетено невеличкий хлівець. Стіни в хаті й кімнаті рублені, з брусів, частково з остатком, частково без остатку. Сіни плетені з хворосту. Долівка всюди глинобитна. Стеля в хаті й кімнаті з пластин (товщиною в 0,08 м.). Сволоків — два, по одному в хаті й кімнаті. В сінях стелі немає. Покрівля — соломяна, на чотирі схили. Сніпки покладено колосками вниз. Крокви зтягнуто бантинами; до них прибиті легенькі (з жерток) лати; лати заплетені хворостом і потім вкриті соломою. Напуск стріхи з причілку (1,15 м.) піддержується підстрішним брусом, врубаним в випуски ощепин. З останніх боків стріху піддержують звисаючі кінці кроков. Покрівля здається важкуватою, приплеснутою, бо крокви сполучено під кутом в 98°, до того ще й причілкові заломи не круті — 45° і 47°. Призьба з причілку, а частково й з чола дощана, забрана в шулки, остання-ж — плетена хворостяна. Обмазана хата глиною, з окола — по рештовці, з середини просто по дереву. Стіни так зовні, як і з середини раніш синилися, тепер же в середині — білені, а з окола чоло й причілок — жовті, задня-ж і бокова — блакитні. Таке атипове розпреділення кольорових плям — звичайно чоло й причілок синяться, а задня (чи сінешна) мажуться жовтою вахрою — в сьому випадку не робить прикрого вражіння, бо хата стоїть одиноко на відкритому місці на схилі гори і здалеку вирисовується приємною сильною плямою то на тлі зелені, то на блакиті неба. Вікон в хаті п'ятеро — два з чола і три (згодом одно було заложено) з причілку. В кімнаті вікон троє — одно з причілку і двоє в задній стіні. Вікониці, рями й двері зафарбовані теплою коришневою фарбою.
Звертаючись до пропорцій, знаходимо, що план будівлі — чотирьохкутник, менша сторона котрого = ½ діагоналі його. Для хати в плані виділено майже квадрат. Вишина стін = ½ довжини причілкової стіни. Вишина покрівлі = вишині стін. Вікна дають відношення 3:2.
Перевіряючи наші спроби аналізу планів, перекроїв й фасадів опублікованих тут хат, читач помітить, що в ряді випадків пропорції можна добачити лише в приближенню. Пояснюється се тим, що сі хати походять з тої доби, коли не тільки «класичний», але й «ілюзійний» стиль вже відживав свій вік і в них риси тих відживших стилів знаходимо лише, як пережитки, збережені традицією (несвідомо) в одних випадках більш, в других менш точно. З другого боку, вони всі в більшій чи меншій мірі ремісничі, далекі від гострого відчування й розуміння вимог того класичного стилю. Отже, ми одмічали лише такі прикмети, котрі помітні в ряді памяток.[2] Ряд прикмет повторюється в більшости опублікованих тут хат, а
- ↑ Див. табл. XXV—XXVII, рис. 45—50. Тепер вже знесене.
- ↑ Найголовнійші з них: 1) план хати дає чотирьохкутник дуже близький до квадрату (хати — 1, 3, 6, 7, 8). 2) Діагональ плану хати дає довжину останньої частини чола хати — 3, 6). 3) Відношення довжини чола до причілку в плані = 3:2 (хати — 4, 5). 4) Половина діагоналі плану цілоі будови дає довжину причілка; другими словами чотирьохкутник розділений діагоналлю дає прямокутний трьокутник, у котрого менший катет = ½ гіпотенузи (хати — 7, 8). 5) Вишина зрубу = ½ довжини причілкової стіни (хати — 1, 3, 5, 6, 8). 6) Вишина кістяка покрівлі = вишині зрубу чи стін (хати — 1, 2, 3, 5). 7) Відношення вишини дверей до ширини = 2:1 (хата — 1, 3, 4, 5, 7). 8) Відношення вишини вікна до ширини = 3:2 (хати — 1, 4, 7, 8), = 4:3 (хати — 3, 5). 9) Залом причілкового схилу покрівлі розраховано на точку погляду з середини вулиці (хати: — 1, 6).
