Сторінка:Старі хати Харкова. 1922.pdf/17

Цю сторінку схвалено

(6,70 м.) рівчак з крутими обривистими (коло 1 м. глибини) берегами. По над самими обривами тягнуться паркани, а за ними на узгірьях, більш чи менш відступивши від вулиці, стоять хати. Оттут — внизу яру — стоїть і наша хата. Поставлена вона з відступкою від паркану на 2,25 м., причілком звернута до вулиці. Долівка в хаті з двору врізується в грунт на 0,60 м., з причілку ж підсипана на 0,85 над рівнем землі. По розмірам наша хата одна з самих маленьких; по плану — належить до групи чотирьохкамерних: хата, кімната, сіни, комора; холодні сіни прибудовано пізніш. Стіни хати — сторчові, з пластин. Підвалини лежать на стоянах. Верхи стін втягнуто ощепом в три вінці. Призьба — з дошок, забраних в шулки, забита землею. Підлога всюди земляна. Стеля мається всюди. Сволоків — два: один в хаті (вподовш чола), другий в кімнаті (вподовш причілку). Вкрита хата соломяною чотирьохсхилою покрівлею. Сніпки покладено колосками вниз. Кістяк покрівлі складають крокви (кругляки d=0,15—0,18 м.) зтягнуті бантинами і обшиті латами з жерток та обаполів вперемішку. Крокви пришито просто до ощепу лише з причілку у двір, з останніх же трьох боків вони врубані в підстрішні бруси, покладені на виступи ощепин і винесені перед стінами. Задній брус не витримав ваги і вломився в двох місцях. Мазано стіни глиною, з окола по рештовці, в середині просто по дереву. Зверху обмазки стіни зовні синилися, призьба мазалась жовтою вохрою, а шулки синилися. В середині спочатку стіни були блакитні, стеля біла, долівка жовто-сіра. Пізніш сю гаму замінила друга: стіни — блідо-зелені, стеля — рожева, долівка — сіра. Подібної розцвітки в Харькові нам в других хатах не доводилось спостерігати. Зараз і стіни і стеля забілені, але з-під крейди нерівно й місцями просвічують старі тони. Від сього здається, що хату заповняє і глядача обвіває якийсь граючий, мерехтячий невловимий світ. Се вражіння тим сильніше, що вікна прорізано дуже низько і стіни та стеля освітлюються більш рефлексами, а не прямим світом. Вікон в хаті четверо — два з чола і два на причілок. Од долівки прорізані вони дуже низько — на 0,48 м. В кімнаті вікон двоє, по одному в кожній надвірній стіні. Вікониці — одинарні. Лутки, рями, а також і двері з середини пофарбовані жовто-коришневою фаброю. Огрівається хата великою варистою піччю з лежанкою; кімната чавунком. Димарь стоїть на двох брусках, положених впоперек зрубу.


Приглядаючись до креслеників, помічаємо, що план — чотирьохкутник, менша сторона котрого = ½ діагоналі його. Для хати в сьому чотирьохкутнику виділено майже квадрат (довжина зі стінками по чолу = внутрішній ширині по причілку). Друга частина переділена також пополам — кімната та сіни з коморою. Сіни — квадрат. Довжина комори по чолу = ½ діагоналі сіней. Вишина кістяка покрівлі значно більша за вишину стін (хоч з причілку звичайне відношення 1:1 видержано і тут (коли брати стіни з призьбою). Збільшення вишини покрівлі було необхідне з огляду на вказане вище положення хати відносно вулиці. З западанням даху майстер боровся тут і досить крутим заломом — 50°, але з огляду на вузькість вулиці сього було не досить; треба було збільшити саму висоту покрівлі, що він і зробив. Вікна дають відношення 3:2, двері — 2:1.