— Матвій. Гаврило не довго пожив у новій хаті; після його смерти двір ділиться на дві частки (див. план оселі) і тепер Гаврилова хата значиться під ч. 70, а Матвієва під ч. 68 по Основянській вул. Після смерти Гаврила його двір з хатою в 1895 р. купує за 820 карб. Лабанов, котрий в 1898 рр. перепродає двір Андрію Степановичу Птичці — сучасному господарю хати. Матвієва хата згодом перейшла до сина його Ілька Щербаня. Ількові зараз 56 років; з його слів і записана історія оселі.
Хата під ч. 70 стоіть у дворі, відділяючись від вулиці палісадником. Перед чолом, оієнтованим на літній схід, — чистий двір з садочком та альтанкою. Далі вглиб двора — хлів та повітка (недавні). План сеї одної з самих просторих хат в Харькові — хрещатий[1], розбитий на слідуючі части: дві хати, кімната, сіни, чулан, холодні сіни й піддашок. Вся будівля — рублена, з дубових брусів (0,18✕0,20 м.) з остатком. Зруб стоїть на стоянах, піднятий над землею од вулиці на 0,60, а з двору на 0,25 м. Стіни виведені по одвісу. Виступаючі стіни кімнати років 15 назад перероблені і забрані пластинами всторч. Де-кілька зіпрілих вінців чільної стіни замінено новими. Призьба од вулиці зараз цегляна (раніш була з дошок), з чола та при напільній стіні — дощана, а з причілку у двір — плетена хворостяна. Підлога раніш земляна, нині замінена деревляною. Вікна побільшені, раніш були невеличкі з відсувними кватирками. Стеля в обох хатах з пластин, наслана на двох сволоках в один ряд щільно; єсть стеля і в сінях з лядою для лазу на горище. Покрівля соломяна на чотирі схили. Щоки даху в сінях і кімнаті забрано дошками. Стріха винесена за стіну з чола на 1,00 м., з причілку (вулишного) та заду на 0,90, з другого причілку на 0.75 м.; підрізана вона майже на однім рівні кругом. Напуск стріхи піддержується з причілків брусами покладеними на виступаючих остатках ощепин, з чола — прогоном, котрий підпірається 6 сішками, ззаду — кінцями кроков. Крокви — з кругляків, лати — з жерток. Причілкові схили піддержуються кожний 6 кроквами, звязаними при вершині вкупі, останні бока — парними кроквами, пов'язаними бантинами, при чому виступи кімнати та сіней перекриті по спеціяльно поставленим додатковим кроквам. Сніпки лежать колосками вниз. Покрівля нераз підновлялася; колись її підпалила блискавка, після того майже вся була заново зроблена. Обмазана хата як з середини, так і зовні просто по дереву. Кімната обмазана по рештовці товсто глиною; сіни частково обмазані по рештовці (дрань). В середині стіни синилися, а підлога мазалася жовтою вохрою, з окола стіни то синилися, то білилися; призьба ж обовязково жовтилася. Двері — з дошок (0,025 м.) на шпугах. Вікониці — нові, двійні. Печі в хатах й кімнаті були звичайні варисті; зараз з них залишилась лише одна (в хаті у двір); останні перероблено на плити. Стара піч кахляна, з малюнками. Димарів два. Бички лежать на двох кругляках, положених вподовш хати так, що вага їх передається на порогові стіни хат. Сішки пофарбовані коришневою, а двері жовтою олійною фарбою. Випуски ощепин оброблено зубцями по одкосам. Брус — без лиштви. В хаті мається божник — кіот XVIII в., старі ікони та канапа, але все це сучасних господарів.[2]
- ↑ В Харькові єсть ще одна хата подібного типу — на Москалівці, по Єдиновірчеській вул. під ч. 19.
- ↑ Хата під ч. 68 по Основянській вул. почасти нагадує описану вище під ч. 70. План іі заміряно і на план оселі абрис його нанесено в маштабі. Хата рублена, дубова з домішкою липи та сосни, крита соломою; по розмірам, менша за хату під ч. 70, хатина в ній не виступає за линію напільної стіни. Сіни вкриті продовженим напуском даху хати, сіни хворостяні, плетені всторч, обмазані глиною; вхід до них не з чола, а збоку (з півдня). Призьба з причілку цегляна, а з инших боків дощана. Вікна од вулиці перероблені, з двору старі — з рямами на 6 шиб. В сінях маленьке віконце з відсувною кватиркою. В кімнаті ще збереглась стара розписна кахляна груба.
