ти, а несвідомих учити або… лікувати, як патологічний продукт нашої неволі.
Утопісти суб'єктивно не вважають себе за шкідників, але об'єктивно вони можуть стати ними, коли голосять ідеї і роблять вчинки, котрих вимагає ворог. У нас тепер є такі гетьманці та комуністи, що працюють об'єктивно для скріплення московського панування на Україні. Самі по собі українські комуністи не шкідливі (хоч і не корисні) для українського визвольного руху, але вони шкідливі, як знаряддя в руках Москви чи Варшави.
Нова Україна, революційно-демократична стоїть на певному і правильному шляху, що веде до визволення, тому вона нічого не має, не може мати і не буде мати спільного з усіма проти-демократичними, консервативними і утопічними елементами, вважаючи їх за шкідливі перепони до нашої всенародньої мети — визволення.
От, я з цього становища Нової України погляну на нашу американську єміграцію. Що несе нашій українській визвольній справі американська еміграція? З погляду ідеологічного вона не дає нічого: хотів би, щоб мені показали в Америці українську серйозну книгу, в якій би було вказано: що таке суспільство, як воно живе, розвивається, які закони керують суспільним життям, яке становище (реальне) українського народу і його окремих частин, до чого ми маємо і як маємо іти? Такої книги нема, а є натомість придуркуваті, порожні газетки, в яких чуємо лайку, сензаційно-брехливу хроніку, беззмістовні замітки, відозви, полеміку про попів, і оповістки про вистави, богослуження, українських парикмахерів, в кого купувати шиф-карти і через кого посилати долари до краю. Тому й марна надія думати, що наша еміграція в Америці приймає участь (при-
