Цю сторінку схвалено
— 39 —
Іде собі дорогою,
Свіжий хрін смакує;
Вертить свердлом йому в носі,
А сліз не вгамує…
Втирав, втирав Циган очи,
Далі й не втирає;
Сів під мостом і скривив ся,
Їсть та промовляє:
„Плачте, плачте, дурні очи!
Щоб повилізали!..
Бачилиж ви препогані,
Що то купували!..“
18. IV. 1858.
30. Циган на толоці.
Вміли-сьте, кумцю, ва-
рити, не вміли давати.
Народна приказка.
Пішов Циган на толоку
До сусіда зраня;
Та в сусіда без обіда
Косив до смерканя.
Ізнеміг ся сіромаха,
Косить і не косить:
Аж під вечір пан господар
Вечеряти просить.
Іде Циган вечеряти,
Та слину ковтає…
Садовить ся на покуті,
Пояс розпускає.
