Сторінка:Співомовки (1921).djvu/26

Цю сторінку схвалено
 —  24  — 

— „Ах ти, Бог мой! ето ґуска?
Екой я дурак!..
Вазьмі, бабка! єй-єй думал,
Что ета ґусак!“

29. X. 1857.



21. Варенікі, варенікі!

Сидить Москаль на прилавку,
Прищурує очи…
Так і знати, що псявіра
Вареників хоче.
 Хоче бідний вареників —
 То й ніщо питати!..
 Та тілько їх по нашому
 Не вміє назвати.

— „Хазяюшка, ґалубушка!“
Став він говорити:
„Сварі-ка мнє вот етаво!“
— „Та чого зварити?“
 — „Да ентаво… как, біш, єво
 У вас називают?..
 Вот… что, знаєш, бєрут тєсто,
 Сиром накладают…“

— „Та Бог його святий знає,
Що вам, служба, гоже!..
Тісто сиром накладають…
То галушки може?“
 — „Нє ґалушкі, нє ґалушкі!
 Я ґалушкі наю.
 Сварі-ка мнє, ґалубушка…
 Всьо, біш, забиваю!