Цю сторінку схвалено
— 20 —
Коли мене голос ваш
Аж за серце вяже!
Так колись моя коза
На льоду кричала,
Як там її звірина
Бідну розривала.
12. V. 1859.
16. Піп з кропилом.
На Ордані, як звичайно
У людий буває,
Ходить батюшка з кропилом,
Хати окропляє.
Ходить батюшка з кропилом,
Чогож тут боятись?
Але їдна молодиця
Аж пищить сховатись…
Ставить діти на припічку,
Каже їм сказати,
Що матери нема в дома,
На ярмарку мати.
Сама лізе під постелю,
Лежить, упріває…
Далі чує — отець входить,
„В Ордані!“ співає.
Отець входить, всюди кропить,
Образи й пороги,
Вікна, стелю і постелю…
Тай заглянув ноги.
І нічого… дає дітям
Хреста цілувати,
