Цю сторінку схвалено
— 18 —
Вже й клянеть ся на чім світ,
Богом присягає.
Ні, не вірять. І чумак
Против неба глянув:
„Коли я сокиру взяв —
Хай я Ляхом стану!“
— „Стій, чумаче, не губи
Ні душі, ні віри!
Вірим, вірим! Ти не брав
Нашої сокири!“
8. II. 1859.
13. Не мої ноги.
Серед ліса, серед гаю
У неділешній обід
Заснув мужик у чоботях,
Прокинув ся без чобіт.
Прокинув ся, протер очи,
Разів кілька позіхнув,
Разів кілька босі ноги
З подивліням повернув.
— „Не мої се, каже, ноги
Присягаю на чім світ,
Бо мої в чоботях були,
А сі — босі, без чобіт.“
8. II. 1859.
