Цю сторінку схвалено
— 8 —
4. Пан і Іван в дорозі.
Ізійшли ся пан з Іваном,
По світі мандрують,
Разом їдять, розмовляють,
Разом і ночують.
На кождому через плечі
Висить по торбині,
Лиш пан таки у чемерці,
Іван у свитині.
Ідуть вони дорогою,
Стали ночувати,
Аж пан собі задумує
Хлопа ошукати…
Тай говорить до Івана:
„Знаєш що, Іване?
Годило ся б попоїсти!..“
— Та що-ж? їжмо, пане!..
„Але знаєш що, Іване?
Починаймо з твої!
Як твоя буде порожня,
То тогді до мої!“
— Добре, пане! — Іван каже,
Зняв свою торбину,
На травиці зелененькій
Простелив свитину.
Попоїли таки добре:
Комара здушили…
Рано встали, до снідання
Торбину кінчили.
Прийшов вечір. Знов у полі
Стали ночувати.
