Сторінка:Споминки Агапія Гончаренка (Павлик, 1894).djvu/29

Ця сторінка вичитана

ван в домах терпимости, і святіщий Синод одкликав його в Москву. Третій епископ Нестор, пьяний в delirium, кинувся в море, і втопився. Четвертий епископ Владимір запалив церкву свою в Сан-Франціско, що б взяти застраховательні гроші, і ще був оскаржен перед судом в Сан-Франціско, в содоміі, і його одізвали в Россію. Пятий епископ (тепер) Николай, його часто поліція піднимає пьяним на улиці і штрафує за пьянство.

Ці пастирі московськоі віри подають злий образ православним християнам на березі Тихого Океана, — через що молоде поколінє в Алясці ходить в Американські школи, де протестанські учителі подають добрий образ своім шановним життєм.

***

Бурлакуючи по світу, де тільки хвиля прибивала мене, найперше я роспитував, чи є в тім місці виходці из московськоі держави. В Сан-Франціско я спіткав, в єднім тютюннім склепі прикащиком, Александра Ростовцева, из Харьковськоі губерніі. Молодець вдоволі навчений, він називав себе студентом из харьковського універсітету. Коли я випитав в його, чи є більше втікачів в Сан-Франціско из царськоі держави, він познакомив мене зо скількими. Завше я мислив, що в Сан-Франціско повинно бути вільно-міцне россійське товариство, здоровкатися з сусідами каторжними Сібіряками. І я спіткав ще скільки втікших з Сібіри зо штампами [К]аторжника на чолі. Розсмакувавши з ними, ми збудували товариство спільноі помочі. Як хто вибєцця сюда на волю —