Сторінка:Софія Русова. Серед рідної природи. 1922.pdf/76

Ця сторінка вичитана

здобич, «я спробую показати тобі дрофенят. Бо там, де бачили в житі одиноку дрофу, там напевно є кубло.»

Прив'язавши Сірка трохи осторонь від спокусливого ячменю, і батько й син дуже обережно почали посуватися через жито в тому напрямку, де висувалася з нього маленька голівка на довгій шиї. Скоро вони натрапили на цілу родину: в неглибокій ямці сиділо троє дрофенят, а коло них, вкри-

Дрофа.

ваючи їх своїм тілом, крилами, сиділа мати. Вона бачила наближення двох людей, пильно дивилася на них, але не одходила від своїх діток. Вона готова була своє життя віддати за діток, і коли наші мислівці наблизилися кроків на 15, мати скочила й, прикидаючись тяжко хворою, або пораненою, кульгаючи, припадаючи до землі, вона пішла набік, наче закликаючи до себе всю увагу мислівця, сподіваючись, що діти добре сховані й залишаться непомітними. Вона себе саму віддавала на поталу, спокушаючи мислівця й одводячи його від своїх діток.