Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/97

Ця сторінка вичитана

імен будуть навчати українські матері своїх дітей. Нашим поривом будуть запалюватися серця прийдешніх поколінь. А за вами (звертається до більшовиків) йтиме вічний прокльон нашого народу, доки сонця й землі. Ваші імена будуть символом насилля, огиди й жаху та ворожнечі безсмерної, як безсмертна є память народа.“ (Див. „Метелиця“, стр. 25).

В році 1933 Галина Журба дала нам міцне й прекрасне оповідання „Зорі світ заповідають“, що його сучасна критика визнала, як кайкращий твір у сучасній літературі. І справді, авторка дуже правдиво намалювала в ньому селянство в одному глухому селі на Волині. Усе життя виявлено правдиво в один із дуже складних історичних моментів — в 1917–18 р., коли селяни мусіли відразу зрозуміти стільких соціяльних і політичних нових для них питань. Тут же є й чудові описи природи Волині. Стиль Галини Журби цілком особливий: короткі, міцні вирази, нічого розтягнутого, надуманого; саме життя, сама, правда селянської душі, селянського світогляду. Типи жінок-селянок, типи селян нагадують своєю вирізьбленністю типи Толстого, і стільки любови до цього селянства вложено в цей твір, що можна радіти, що в молодшій ґенерації українських письменниць ми маємо таку велику творчу силу, як Галина Журба.
Галина Журба.

Катрю Гриневичеву[1] я трохи знала особисто в Києві в тяжкі воєнні часи. Це жінка і міцної, і одночасно дуже кроткої вдачі, з повною громадянською активністю і з безперечно літературною вдачею, Дуже талановиті її невеличкі нариси. Останніми часами вона взялася за більші історичні оповідання. Її „Шоломи в сонці“ мали чималий успіх у нашій не багатій історичній белетристиці й займають почесне місце в бібліотеках нашої молоді. А її оповідання в збірці „Непоборні“ звернули на себе увагу й чужоземних письменників (один чех і один поляк прохали в неї дозволу перекласти цю збірку). Перейнята також надхненням її громадська праця в Гмідні, в таборі українських полонених, та літературна — в ріжних українських часописах, в видавництва львівської „Просвіти“ тощо. За що не береться Катря Гриневичеві, вона захоплюється, віддається своїй творчій

  1. Народилася в 1875 р. біля Львова.