подали їй у себе в хаті, складаючи для неї першу граматику української мови, перші книжки для дитячого читання.
Марія Грінченкова по походженню не була українкою. Вона народилася в 1863 р. в Богодухові, на Харківщині, в московській родині Гладіліних; вчилася в російській школі — в земській прогімназії, — і зараз же по закінченні її курсу стала в тому ж богодуховському повіті за земську вчительку. Але зустріч з Борисом Грінченком на вчительських курсах зразу запалила в чулій душі Марії Гладіліної глибоке бажання служити тому народові, серед якого жила і за який так палко, так щиро промовляв цей народолюбець.
._1934.jpg)
Марія Миколаївна Грінченкова
(Марія Загірня).
Вона зразу почала вчитися української мови і дальше її вчителювання було перейняте вже українським свідомим націоналізмом.
В 1884 р. Грінченки побралися і з першого до останнього дня це подружжя вело спільну й таку корисну для українського народу працю. Вони в ті чорні дні царського режиму несли освіту в масу українського народу, вони боролись за кожну популярну українську книжку, всякими засобами вириваючи її з зубів російської тогочасної цензури.
В 1894 р. Грінченки переїздять в Чернігів, де Борис Грінченко мав якусь посаду в земстві. Тут ми з ними й познайомилися, бо О. О. Русов саме тоді провадив там статистичну земську працю. В Чернігові була вже дружно обєднана група ідейних українців, які збирались на певні періодичні збори, але досить конспіративно; в цій групі, в цьому гуртку Грінченко був палким поетом, лідером, тоді як Шраг був його фундаментальним керовником. Багато доводилося вислухувати дорікань від палкого поета за те, що мляво ведеться українську справу, що земці не активно її підтримують. То був період усяких земських меморанду-
