Сторінка:Софія Русова. Наші визначні жінки. 1934.pdf/36

Україно! Єдина ти на світі,
Яка ти мені мила і свята;
Моя ти Нене, я ж твоя дитина,
Що суть душі завдячує тобі!

В У. Кравченко, як у самої людини, так і в її поезії почувається духова моральна сила, яка корисно впливає на молодь, виховує її в принципах висого розуміння обовязків у життю. В якихось „Спогадах”^[1] цілком справедливо сказано, що читання поезій У. Кравченко викликує „душевне піднесення, хочеться бути ліпшою, потрібною в життю, мати силу йти на новий шлях”.

От через що ця шановна піонірка жіночого відродження в Галичині має право присвятити молоді цілу збірку своїх поезій і сказати в ній:

Одна лиш ціль,
Тому з нас кождий присягає
У Твоїх стіп:
Приймемо, з пут Тебе звільнити,
І труд і біль,
Для Тебе кров дамо пролити!!

Щаслива українська молодь, що має в своїй літературі таких духових керівниць, як О. Кобилянська, Леся Українка і У. Кравченко.^[2]

---

---

 

МАРКО ВОВЧОК.

(Марія Вілінська. По першому чоловікові — Марковичева, по другому — Лобач-Жученкова).

* 1834 — †1907 — 1934.

Це імя переносить нас у ту далеку й дуже цікаву епоху, що її відділяють від нас уже 100 літ. Епоху, яка була осяяна гєнієм Шевченка і в яку викохались основи нашого національного світогляду. Вже пролунала перша свідома літературна думка Котляревського; вже пробуджений був творами Квітки в українському суспільстві інтерес до життя й долі українських селян; трудами Метлинського, Мак-

1. Нова Хата ч. 12. 1928 р.
2. Джерела: Твори У. Кравченко. „Час“ (буковинський). Стат. М. Омельченко, У. Кравченко. 1933 р. ч. 1249–1250. „Нова Хата“ 1928 р. ч. 12. “Дзвони“. 1933. ч. 4–5.