нетрях. Василь Савич Глібов — наш найближчий сусід із хутора Глібова (у цьому хуторі було неменш як 40 дворів), герой 12-го року, завжди з довгою люлькою, з мовою напів російською, напів українською, з вічними оповіданнями про війну 12-го року, з сивим волоссям і великим червоним носом. Він жив із немолодою дочкою, що на здивовання всім уже в віці понад 40 літ вийшла за молодого красуня, помішника справника Калюжного, що полакомився на гроші старшої панни, але натрапив на таку скнару, що скоро став посміховищем усіх людей.
Дуже добродушна старенька Сахновська Олександра Петровна жила 3 верстви від нас у довгому веселому селі Олександрівці. Вона мала чудовий дім із простими, ясними кімнатами в кінці села, на шляху, що йшов на Городню з Добрянки, що нам дітям дуже подобались. Вона завжди ходила в чистенькому білому очіпку, в чистеньких шляфроках-капотах і до всіх усміхалася усім своїм зморщеним обличчям і частувала гостей чудесним чаєм із густою сметанкою в маленьких чашечках. Вона, як вдова, не господарювала сама, а свої чудові сінокоси віддавала на корисних, але не дуже тяжких умовах селянам. Це село було вже не ганчарське, а хліборобське.
Трошки далі в другий бік, у віддалі 7 верстов, у Грибовій Рудні жили дві сестри, старі панни Миклашевські. Молодша Аделяйда років 30-ти мала нахил до політики, завжди від початку до кінця перечитувала ґазету і розмовляла з моїм батьком про найдрібніші закордонні справи, надокучаючи йому цим страшенно. Вона любила дуже квіти, була романтично настроєна. В їхніх чистеньких, світлих кімнатах було повно квітів, а в дворі жив завжди якийсь дивний звір — чи то журавель, чи серна, чи попугай і т. д. Старшій панні Клеопатрі було вже 50 років, вона сама господарювала, лаялась із селянами, курила довгу люльку і взагалі в моїй дитячій уяві мала більш чоловічий, ніж жіночий вигляд. Але обидві вони були добрі, мали завжди невеличку аптику і лікували селян.
По дорозі на Добрянку в селі Паперня був маєток Туманських. Але самі землевласники тут не жили. Вони мали тут невеличкий занедбаний будинок, де жив »при-
