прошують до Чернігова. Через силу писала я популярну книжку про Карла Великого, їла з нудьгою ті ласощі, що присилала мені панна Гордієнко. Вона сивою голубкою впадала коло моїх діток, возила на санях своїми кіньми, брала їх у театр, все робила, щоб потішити їх і розважити Зіну. І можна собі уявити мою радість, коли на прохання мого чоловіка на підставі свідоцтва двох лікарів — Толочинова та Піснячевського, мені на останній місяць замінили тюрму на домашній арешт!
Це було справжнє щастя — вернутися додому саме на Різдво за два дні перед злогами. Зіна і діти жили всі в одній великій кімнаті, коло неї був напівтемний передпокій, а через коридор невеличка кімната Олександра Ол. Якимсь раєм здалась мені ота кімната, де були всі, кого я так любила. Зараз же приїхала моя дорога Олександра Гордієнко. Умовились, що вона буде хрестити мого арештантика, що мав народитись у таких незвичайних обставинах. Домашній арешт полягав у тому, що мене привіз додому тюремний надзиратель та мав жити в нас і стежити за моїм поводженням. Тут уже траґедія переходила в справжню комедію: ми перегородили завіскою наш передпокій, поставили там надзирателям ліжко, стіл з лямпою, і вони по черзі кілька день жили в цьому передпокої і з великим співчуттям ставилися до нашого життя, — рубали дрова, носили воду і не думали навіть стежити за тим, хто до нас приходить. Та ще мій син, вже гімназист 5-ої класи пробував їх »українізувати«, все давав їм читати українські книжки. Вони ними страшенно захоплювалися. Смішно сказати, коли пройшов місяць і їм треба було покидати наш закамарок, вони з сумом верталися в тюрму, і прощання наше було цілком щире й сердешне.
Вночі з 7-го на 8-е січня народився син мій Юрко, і майже за тиждень його вже охрестили — Олександра Гордієнко і тюремний лікар Піснячевський; воду на хресну купіль носили надзирателі. Жебуньов дуже тішився з такої »фратерніте«.
На другий день Олександер Ол. поїхав до Чернигова, а Зіна ще осталась глядіти нас. Скоро виявилось, що в мене нема зовсім молока, і Олександра Ігорівна конче радила взяти мамку; сама й знайшла дуже гарну
