Сторінка:Софія Русова. Мої спомини. 1937.pdf/146

Цю сторінку схвалено

ком »Кіевск. Старины« і автором кількох історичних розвідок. Людина виразних національних демократичних переконань, він непохитно служив їм при всяких умовах життя.

Одної ночі восени нас збудило стукотіння в двері. Відчиняємо — перед нами ціла родина Падалок: він, його жінка з маленькою дитинкою, моєю хрещеницею. Що сталось? Річка на набережжі, де вони мешкали, розлилась і затопила їхню хату. Поганенька річка Лопань, що на ній стоїть Харків, часто восени та весною заливає береги. Ми прожили вкупі кілька днів, поки Падалки знайшли інше помешкання, і я дуже зблизилась із жінкою Льва Васильовича. Молоденька, мало освічена, вона прагнула освіти й насолоди. Її гарненькі темні очі любили сміятись і чекати від життя чогось надзвичайного. Їй тяжко було з таким моральним ригористом, як Лев Васильович, що ставив перед нею тільки ідеал родинних обовязків, а до насолод життя ставився цілком негативно. В Полтаві Падалка купив собі дім, цебто землю під дім коло двірця і поставив там за власним пляном дімок, дуже затишний з невеличким садком. Але власне господарство не вабило Катерину Федорівну. Вже маючи трьох дітей, вона покинула чоловіка. Цей родинний конфлікт тяжко відбився і на глибоко-чутливому Льві Вас., а особливо на дітях: старший син скінчив самогубством, молодший, красунь, вродою дуже подібний до матері, тяжко переживав розлуку з матірю і, шукаючи родинного життя, дуже рано одружився. Через війну мусів покинути свою молоду жінку в дуже тяжких матеріяльних обставинах. Я бачила його в Києві в українському війську. Старша дочка Лєна хотіла пробитися в житті нерутиновим шляхом і, скінчивши гімназію, не пішла до вищої школи, а вступила на пораду батька до професійної ткацької школи. Тоді полтавське земство захоплювалось ткацьким промислом, і справді в цих земських (були й приватні) школах виробляли чудові речі, тканини, килими тощо, в чисто національному, надто вже витонченому стилі. Але бажання інтелектуальної освіти, бажання пожити товариським життям вищої школи гризло Лєночку, і вона проти волі батька приїхала до Києва і вступила там на вищі курси. Хороша була дівчина, але незрівноважена.

Приїхавши цей раз до Харкова, я вже не так за-