його палкі промови, але життя показало всю правду його піонірства. Жив у Єлисаветі ще один видатний Українець, демократ чистої води, євангельської моралі у відносинах з людьми, доктор Михалевич. Довго його українська діяльність ховалася за його великою обережністю; місцева поліція дуже шанувала його і як людину, і як найкращого лікаря в місті, і дивилася крізь пальці на його українські симпатії, на близькі стосунки з селянами околишніх сіл. Але зявився новий жандармський полковник, і Михалевича арештовано. Ціле місто було страшенно цим схвильоване, баби з сіл приносили в тюрму своєму лікареві молоко, садовину, тощо і плакали на тюремному подвірі, що немає тепер кому лікувати їхніх дітей. Така популярність дуже не подобалася начальству і лікаря скоро заслали на Сибір. Ми саме ще застали в Єлисаветі цей схвильований настрій.
Оселилися ми в хаті старого Тобілевича, батька славетних артистів. Хата стояла на кінці міста за цвинтарем в густому, повному всяких овочів садку. Дід жив із старшим сином Іваном і його дітьми — дівчинкою Галочкою та двома хлопцями. Іван Тобілевич служив секретарем у місцевій поліції, але не мав нічого спільного з тим звичайним типом поліційного урядовця, що до нього ми звикли. Веселої вдачі, цікавився всякими культурними справами, любив музику, з захопленням говорив про театр та про своїх братів-артистів. Його хата була осередком культурного життя міста. Ми відразу якось сприятелювалися з цим талановитим, високо натхненним «секретарем єлисаветградської поліції«. Жінка його на той час десь лікувалася від туберкульози. Дід Тобілевич полюбив дуже мою Любу, а я їхню Галю, й усім дітям було дуже добре в цьому затишному куточку, трохи віддаленому від міста.
Тут ми познайомилися з одною цікавою особою: євреєм Гордіним, відомим на Херсонщині пропагатором нової віри — сполучення христіянства з юдейством. Він поширював серед жидів ту думку, що їм треба стати ближче до землі, не обмежуватися самим торгом та ремісництвом, а також вчитися обробляти землю. Для прикладу він сам заарендував шматок землі, жив у хатині з цілою своєю дуже численною родиною і обробляв власними руками ту землю. Мене вразила його гарна постать, шляхетне обличчя з блис-
