Над нашими братами і сестрами , що залишилися там, гітлерівці чинять нечувані злочинства. Ноти Народного Комісара закордонних справ СРСР В. М. Молотова про звірства німецьких окупантів цілком викривають фашистський план, скерований на знищення східних слов'ян і інших народів Радянського Союзу.
Одначе Гітлер жорстоко помилився у своїх планах, „блискавично“ закінчити почату ним навалу уярмленням нашої батьківщини, знищенням радянської держави. Доблесна Червона Армія дає могутню відсіч ворогові і наносить йому тяжкі рани. Але фашистський звір ще не вражений на смерть, він ще сильний і небезпечний. Перед вільнолюбними країнами на чолі з Радянським Союзом, Великобританією і Сполученими Штатами Америки, які зобов'язалися не складати зброї, поки загрожуючий цивілізації гітлеризм не буде знищений дощенту, стоїть завдання розтрощити поранену потвору. Ця священна мета може і повинна бути досягнута дружними зусиллями всіх вільнолюбних країн. Зокрема, всі сили слов'янських народів мають бути кинуті на боротьбу з їх спільним заклятим ворогом - фашизмом.
Ще на початку серпня 1941 року в Москві відбувся перший Всеслов'янський мітинг, учасники якого звернулись до слов'ян з палким закликом об'єднатися для боротьби з німецькими загарбниками. 4 — 5 квітня 1942 року в тій же Червоній Москві проходив другий Всеслов'янський мітинг. З його трибуни представники слов'янських народів говорили про жахливі, злочинства, які творять німецькі фашисти в окупованих ними слов'янських країнах, і закликали до посилення боротьби за волю і честь слов'янства. До всеслов'янської єдності, під знамена визвольної народної війни проти гітлеризму закликають слов'ян і наші заатлантичні брати на численних мітингах і конференціях, а також на слов'янському з'їзді, що відбувся в Америці наприкінці квітня 1942 року. На десятку слов'янських мов могутньо і палко лунає в усьому цивілізованому світі велике гасло нашого часу: „Смерть німецьким окупантам!“
Насилаючи все нові й нові зграї вбивць і грабіжників на слов'янські землі, Гітлер намагається завершити той натиск на слов'ян і те устремління на схід, які за багато століть до наших днів почали попередники фашизму — німецькі завойовники.
„Слов'яни знають, на гіркому досвіді історії вони відчули, що їх споконвічний, нещадний ворог — це німецькі „пси-рицарі“, кровожерливі тевтонці, прусські князі і юнкери і, нарешті, їх теперішні нащадки — гітлерівські бандити. Слов'яни знають пам'ятають, що всі ці покоління вбивць і розбійників могли бити і знищувати слов'янські племена і народи тільки поодинці, розрізнено, але були биті слов'янами, коли слов'яни об'єднувалися для боротьби проти загарбників. Об'єднаному, єдиному фронтові слов'ян не страшні ніякі „непереможні“ ворожі армії. Нема тієї сили, яка могла б зломити і покорити мужніх,
