Великі партизанські загони, що діють на території Югославії, облягають багато міст і районів, масами знищують окупантів. Патріоти руйнують все, що використовується чи може бути використане окупантами: заводи, копальні, залізничні шляхи і станції, мости, арсенали із зброєю і амуніцією, бензиносховища і т. ін.
Тепер боротьба партизанів Сербії, Хорватії і Словенії проти поневолювачів розгортається з кожним днем все ширше і міцніше. Вона чимраз більше стає подібною до війни регулярних військ. Окремі партизанські загони налагодили між собою зв'язок і взаємодію, об'єднались по суті в народну армію. Вони здобули собі сучасну зброю аж до гармат, танків і навіть авіації.
Німцям-окупантам і їх прихвостням доводиться знову завойовувати країну, гублячи в цих воєнних діях все нові дивізії. Партизанам вдалося ліквідувати владу окупантів у ряді районів (переважно гірськолісних) Сербії, Чорногорії, Боснії, Герцеговіни, Хорватії. На більшій частині залізничних маршрутів відсутній правильний рух. Поїзди ходять тільки вдень і то під охороною бронепоїздів і бетонних укріплень з гарматами на вузлових станціях. І все таки сотні вагонів і паровозів знищуються. Могутній вибух народної війни розгортається з нестримною силою.
У своїй самовідданій боротьбі за визволення батьківщини спід фашистського ярма партизани Югославії керуються прикладом Червоної Армії і славних радянських партизанів, утворюючи з ними єдиний дійовий фронт слов'янства проти його вікових поневолювачів. „Хай полум'я всенародної війни слов'янства, — закликають представники Всеслов'янського комітету у своїй квітневій відозві 1942 року, — зіллється з великою вітчизняною війною радянського народу і героічною війною партизанів Югославії! Хай запалає полум'я всенародної партизанської боротьби від Неви і Дніпра до Адріатичного моря!“
Ніякі насильства і репресії неспроможні залякати югославських патріотів. Найширшою популярністю користуються серед них промови їх представників на Всеслов'янських мітингах у Москві, які закликали вести нещадну боротьбу проти фашистських орд. Широкий відгук у серцях югославів знайшла промова на другому Всеслов'янському мітингу сербського громадського діяча професора Б. Масларіча, який говорив про необхідність ще більш посилити партизанську війну і цим допомогти героічній Червоній Армії перетворити 1942 рік у рік остаточного розгрому гітлерівської армії і гітлерівської Німеччини.
3 свого боку, законний уряд Югославії, який знаходиться тепер у Лондоні, робить все можливе для боротьби за життя і волю своєї країни. Він уклав угоду з урядом СРСР про спільну боротьбу проти фашизму. Угода з могутнім Радянським Союзом зміцнює героічний опір південнослов'янських народів, живить в них надію на швидке звільнення від варварського іга фашизму.
