менниці Ванди Василевської на 1-му і 2-му Всеслов'янських мітингах у Москві.
Одним з яскравих проявів волі польського народу до скинення фашистського ярма є угода Польщі з СРСР, підписана 30 липня 1941 року. Угода намітила, між іншим, організацію на території Союзу польської армії для спільної боротьби під загальним керівництвом Верховного командування СРСР проти німецьких загарбників.
Намагаючись зламати протидію поляків, німці із звірячою жорстокістю винищують населення Польщі: арешти, концентраційні табори, кривава розправа з мирними жителями, випалювання цілих сіл — такі засоби укріплення влади, застосовувані фашистським командуванням. Особливо жорстокі репресії вигадуються німцями щодо політичних діячів і польської інтелігенції.
Але ніяким терором не задушити антифашистського настрою в Польщі. Німецькі окупанти з усією їх воєнною міццю безсилі перед проявами народної ненависті. „Ненависть до гітлерівців безмежна, — пише один польський патріот, — можна уявити собі, яка безжалісна буде з ними розправа, коли настане, нарешті, довгожданий час звільнення . А він настане. Населення Польщі знає це і чекає цього“.
Поряд із західнослов'янськими народами німецької агресії зазнають і південні слов'яни, що населяють Балканський півострів, — болгари, серби, хорвати, словенці. В уявленні ватажків німецького імперіалізму Балканський півострів з його природними багатствами і положенням на великому світовому шляху між Європою і Азією має бути мостом для проникнення німецького панування на Близький Схід, а звідти — в Індію й інші колоніальні країни.
Найбільш східна з південнослов'янських земель, Болгарія — країна з багатим історичним минулим. Ще в IX столітті болгарський народ прилучився, разом з прийняттям християнства з Візантії, до європейської освіченості. Тоді ж учні основоположників слов'янського письменства Кирила і Мефодія поклали початок болгарській літературі.
В X столітті Болгарія досягла високого ступеня культурного розквіту і воєнно-політичної могутності. В цю епоху вона мірялася силами з першорядною державою свого часу Візантією (Грецією). Могутність Болгарії в середні віки відчували на собі і німці. Так, на початку XIII століття, під час одного з хрестових походів на Схід, війська болгарського царя Калояна розбили вщент під Адріанополем полчища хрестоносців, що вдерлися на Балканський півострів і складалися значною мірою з німців.
Тяжке турецьке іго, що тривало близько п'яти століть (з
