Після імперіалістичної війни 1914 — 1918 років чехи і словаки, об'єднавшись політично, створили самостійну Чехословацьку державу, яка увінчала багатовікову, в кінцевому підсумку переможну боротьбу з німецькими загарбниками. Ця держава почала швидко зростати і незабаром досягла значного ступеня культурного розвитку.
Такий стан тривав понад двадцять років. У березні 1939 року почались найсумніші сторінки в історії Чехословаччини. Німецький фашизм, приступивши до реалізації ідеї розбійницького нападу на слов'ян, в першу чергу обрушився на Чехословаччину. Фашисти розкололи державу на окремі частини: Чехія була приєднана до Німеччини і оголошена під німецьким „протекторатом“, Словаччину німці оголосили незалежною, але неза лежність ця на ділі виявилася цілком примарною. Закарпатська Україна, яка також входила до складу Чехословаччини, захоплена була Угорщиною.
Фашистські зграї, що вдерлися в Чехословаччину, поклали кінець добробутові країни. Вони спустошили і дезорганізували її промисловість і сільське господарство. Грабуючи підкорене населення, вони систематично вивозять у Німеччину предмети першої потреби і таким чином катастрофічно знижують рівень життя в країні. Населення Чехії позбавлене тепер одягу, взуття, голодує і ледве животіє.
Здійснюючи нацистські плани винищення чеського народу і перетворення Чехословаччини у складову частину німецької імперії, фашистський уряд відбирає кращі землі в чеських і словацьких селян і віддає їх німецьким переселенцям. Як тільки в якому-небудь селі чи городку з'являються перші такі переселенці, — пише одна американська газета, — німецькі власті оголошують цей район німецьким і виганяють з нього чехів.
Трудящі Чехословаччини зазнають найжорстокішого пригнічення і експлуатації. За копійчану оплату голодні робітники вимушені працювати по дванадцять годин на день на захоплених німцями заводах і фабриках. Сотні тисяч чехословацьких робітників перекидаються в Німеччину на тяжкі примусові роботи.
Прагнучи онімечити Чехословаччину, гітлерівці всіма способами придушують її національну культуру. За особистим розпорядженням Гітлера, командування протекторату закрило празький і всі інші університети в Чехії і Моравії. Слідом за університетами були закриті початкові школи, театри, кооперативи і всі національні організації. Приміщення закритих університетів і шкіл обертаються на казарми для загонів „СС“ і гестапо. В міських муніципалітетах і в адміністративних установах замість чехів насаджені німецькі урядовці. Майдани й вулиці Праги перейменовані й носять імена ненависних усім фашистських діячів.
Отакий той розбійницький режим, той „новий порядок“, який встановили фашистські власті в Чехословаччині. Чехословацький народ не схилив, одначе, своєї голови перед Гітле-
