третьої напевне не встояв би! Однак, згадавши ті порожні ямки замість очей, які бачив у лобі в старого діда, він аж затрусився й, набравшися рішучости, лукаво промовів далі:
— О, шляхетна панно! Я не навмисне засмутив твоїх сестер, і з великим жалем, повірь мені, відмовляюся від твоєї ласки, але можу дати свою згоду лише при одній умові. Ти вичешеш мене тільки тоді, коли спочатку дозволиш розчесати себе!
— Неслушна твоя мова; де ж таки видано, щоб хлопець та чесав дівчину! Ні, ліпше вже я тебе розчешу.
— То виходить, що ти не маєш довірря до мене; чому ж тоді я маю тобі вірити? — сказав хитрий хлопчина. — Ти ж сама прийшла до мене зі своїми бажаннями, чому ж тепер не хочеш погодитися, що б спочатку я зробив тобі ту послугу, яку ти сама мені зробити хотіла?
Й довго ще вони одно з одним сперечалися, одно одного умовляючи, аж нарешті панна згодилася. От же, ледве йому голову на коліна поклала, Яначек тихенько витяг свою ожинину й кинув її дівчині на ніжну шийку. Яговинка вхопилася за неї рукою, й пізнавши, що саме у неї на шиї, почала гірко голосити:
— Ах, лихий хлопче! Що ж ти вчинив зі мною за мою ласку?! Я ж тобі бажала всього доброго й хотіла зробити як найкраще, а ти мене мучиш колючками! Що це ти собі намислив?
— Нічого тобі, панно, я лихого не вчинив й нічого лихого не мав на мислі. Вітер заніс на тебе ожинове бадилля й воно упало тобі на горло. Я б залюбки його зняв, коли ж боюся, що б часом тебе не подряпати.
