Клоти́ти, клочу́, тиш, гл. = Колоти́ти 1. Мнж. 182.
*Клоті́чка, ки, ж. Неприятность, беда. Баба хвалилася, що біда навчила її також ворожити і вона знає, що Петрові падеться клотічка. — Аничка хотіла дізнатися докладніше про ту клотічку. Черемш.
Клохті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Сильно кипеть. Вх. Уг. 245.
Клоча́ник, ка, м. Кустарь плетельщик сетей. Так называются они в Лохвицком и смежных уу., потому что закупают на окрестных ярмарках клоча́нку. Вас. 187.
Клоча́нка, ки, ж. Пряжа из пакли, охлопьев, оческов. Вас. 187.
Клочкува́тий, а, е. Клоковатый, клочковатый. Почав чухати… довгу клочкувату бороду. Мир. ХРВ. 239.
Клоччя, чя, с. Пакля, охлопки. Чоловік мій вдався вже геть то гнучкий, як батіг з клоччя. Левиц. Пов. 336. У йо́го в голові́ кло́ччя. Он глуп. Мені памороки забито киями, а в вас мабудь ізроду в голові клоччя. К. ЧР. 283. Ум. Кло́ччячко. У неї очіпок штопненький, тілько вже постарів, клоччячко видно. Ном. № 8454. Я думала, що нагаєчка з клоччячка, а вона, проклята, з протичка. Чуб. V. 596.
Клоччяни́й, а́, е́. Из пакли.
Клуб, ба, м. 1) Клубок. Побачила відьму, що клубом котилась. Кв. I. 182. Попід мостом трава ростом да й стелеться клубом. Грин. III. 75. 2) Мн. Бедра (у скота). Рудч. Чп. 254.
Клуба́тий, а, е. С широкими бедрами. Клубата коняка.
Клубетува́ти, ту́ю, єш, гл. Свиваться, свертываться (о черве). Вх. Лем. 425. См. Клюба́читися.
Клубо́к, бка́, м. Клубок. По нитці й клубка можна найти. Ном. № 7425. Ум. Клубо́чок. Прийдеться ниточка до клубочка. Ном. № 4092. Мати божа панчішку плете, а вони перед нею золоті клубочки держать. ЗОЮР. I. 305.
Клубота́тися, чу́ся, чешся, гл. Клубиться. Дим почав клуботатися. Мир. Пов. I. 114. Вже нема, далеко, тілько пил слідом клубочеться. МВ. I. 47.
Клубо́чок, чка, м. Ум. от клубо́к.
Клубу́к, ка́, м. Круглый, куполообразный навес над гончарной печью. Вас. 180.
*Клума́к, ка́, м. = Клу́нок. Забрав свої гнидники в клумак і ходу на домівку. Пир. у., Конон. Оце до вітряка клумак жита одніс, то будемо й з борошенцем. С. Пальчик. Звен. у. Ефр. Ум. Клумачо́к. Завдав я свого клумачка на плечі та й побрався шляхом-дорогою. С. Пальчик. Ефр.
Клумакува́тий, а, е. Толковый. Він чоловік клумакуватий — роскаже тобі, як, що і до чого. Киевск. г.
Клу́мля, лі, ж. Рыболовный снаряд — сеть, напяленная на прутья, соединенные в виде трехгранной призмы. Радом. у.
Клу́нище, ща, с. Место, где стоит клу́ня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.
Клу́нок, нка, м. Полмешка; котомка; узел. Півдесяток сомини і клунок тарані. Полт. г. Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. Левиц. I. 37. Зоставив він їй клунок з харчами. Стор. МПр. 28. Вийняв клунок з просом. Под. и Харьк. г. Ум. Клу́ночок. І внучатам із клуночка гостинці виймала. Шевч. 112. В'їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. Левиц. I. 38.
Клу́нька, ки, ж. Ум. от клу́ня.
Клу́ня, ні, ж. Рига, гумно, овин, житница. Мокрий апріль, а сухий май, то буде в клунях рай. Ном. № 446. Спогляньте на птаство небесне, що не сіють і не жнуть, а ні збірають у клуню. Єв. Мт. VI. 26. Ум. Клу́нька. Побачила наших воликів та клуньку повну збіжжя. Г. Барв. 258.
Клус, са, м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом). Клу́сом їхати. Ехать рысью. Желех.
Клусува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Гнать рысью. Клусує коня. НВолын. у. *2) О лошади: бежать рысью. Желех.
Кльоб, ба, м. Пучек связанных после очистки от кострики пеньки или льна. Шух. I. 147.
Кльок, (ка́?), м. Сьогодня врочище ярмарку (= последний день), сьогодня ж йому буде й кльок. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
