межу та й годі; а тепер — ходи навкруги. Кон. III. 275.
Кружі́вка и кружі́лка, ки, ж. = Кужі́лка? = Верете́но? Буде мати бити щіткою, гребінкою і веретеном-кружівкою. Грин. III. 72. Добру свекруху маю, не дасть мя бити, знаю: видре щітку і гребінку, веретена і кружілку. Грин. III. 92.
Кру́жка, ки, ж. Часть гончарного круга. См. Круг 11. Вас. 179.
*Кружка́, нар. В кружок, кругообразно, делая круг. Сяде верхи на ломаку, та й гасає кружка по вигону. Пир. у., Конон. Става́ти, сіда́ти кружка́. Становиться, садиться в круг. Жонаті чоловіки тим часом стали в раді кружка і обрали з між себе отамана. Г. Барв. 138. Сідайте ж бо кружка та й слухайте! МВ. *Всі посідали в траві кружка, зробили коло. Мирн. Ркп. Кружка́ бі́гати. Кругом бегать. Херс. Голова́ кружка́ йде́. Голова кружится. Г. Барв. 532.
Кружкома́, нар. Кружком, в кружок. Посідали кружкома. О. 1862. VIII. 18.
*Кружля́стий, а, е. Кругловидый. Дивний місяць… одкидає від себе кружлясті плями біловатого світу. Мирн. ЛНВ. 1918. VII—VIII. 29.
Кружля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Кружиться, реять в воздухе. Як спускали домовину в яму, то все над нею білі голуби кружляли. МВ. I. 79. 2) Пить. Пообідавши, стали кружляти горілку. Стор. I. 204. А в тій корчмі два чужоземці: ой їден чужоземець мед-вино кружляє. Чуб. V. 393.
Кружо́к, жка́, м. 1) Ум. от круг. Небольшой круг, образованный линией или расположенными по окружности предметами, людьми. 2) = Круг 5. Чуб. VII. 408. 3) — обича́єк. Двадцать штук обечаек для сить. Вас. 152. 4) Площадь, ограниченная небольшою окружностью. І квіток цвіте без ліку, все кружками, кружками. МВ. Вообще всякий деревянный кружок, служащий для различного употребления, — напр., вместо тарелки, как крышка для различной посуды (напр., кувшинов, кадок с квашеной капустой, огурцами, кадок с водой) и пр. Чуб. VII. 386. 6) Круг в мельничной шестерне. Мнж. 481. Ум. Круже́чок. Миттю подала на стіл гарячих млинчиків, сала кусочок положила на кружечку. К. ЧР. 242.
Крук, ка́, м. = Крюк. Висить пуга на круку, буде жінці і дяку. Ном. Ум. Кручо́к.
*Кру́кати, каю, єш, гл. Каркать. Крим.
Круле́вство, ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство. Стор. МПр. 64.
Крулевщи́зна, ни, ж. Жалованное от короля имение. К. Досв. 148.
Крулі́вна, ни, ж. 1) Королевна. 2) Род игры. Грин. III. 96.
Круль, ля, м. Король (Заимствовано из польск. языка).
Крулюва́ти, лю́ю, єш, гл. Царствовать, управлять. Не таким кпам, пане брате, в Польщі крулювати. О. 1862. II. 54.
Кру́мкати, каю, єш, гл. = Кра́мкати. Вх. Лем. 428.
Крумка́ч, ча, м. Ворон. Киев. г. Вх. Лем. 428.
*Крумса́ти, са́ю, єш, гл. Пить запоем. Днів три без просипу крумсає. Кон. IV. 26.
Крумча́ти, чу́, чи́ш, гл. = Кру́мкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Крупи́, круп и крупі́в, мн. 1) Крупа. Не сягай через крупи до пшона. *Товкти́ на кру́пи. Толочь в крупу. Не мололи її (каву), лиш товкли на крупи. Лепк. 2) Мелкий град. Гуляє вітер по вулиці, з неба порощить крупами. Левиц. I. 3) Икра рачья. Икра селедки. Вх. Лем. 428. Ум. Крупці́. Еге, крупець! може і м'ясця. Ном.
Крупи́на, ни, ж. Зернышко крупы. Добра каша: крупина за крупиною гониться з дрючиною. Ном. № 12321.
*Кру́пка, ки, ж. Трихина. Купила свинини, та доглянулася — аж вона з крупкою. Киев.
Крупки́й, а́, е́. Крупистый, из крупинок состоящий. Крупкіща мука (грубша). Шух. I. 104.
Крупни́й, а́, е́ = Крупки́й. Зазнаєши крупного й м'ягкого. Ном. № 13915.
