Коно́плі, пе́ль, ж. мн. 1) Раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном. 2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Левиц. Ум. Конопе́льки. Сію конопельки дрібні зелененькі. Чуб.
Коно́пля́ний, а, е. Конопляный. Залізний вовк, конопляний хвіст (Голка). Заг. Ном. № 352.
Конопля́ник, ка, м. = Конопе́льник. Вх. Лем. 426.
Конопля́р, ра, м., и конопля́рка, ки, ж. = Конопе́льник. Вх. Уг. 246.
Конопля́стий, а, е. Покрытый веснушками. Чорти мабудь гречку сіяли на пиці — такий коноплястий з себе. Волч. у.
Конотува́ти, ту́ю, єш, гл. Замечать. Я буду співатоньки, а ти конотуй сі: як же нам ся росходити, сама поміркуй сі. Гол.
Консисте́нт, та, м. Употребляется более во мн. ч. Консисте́нти. Польские войска, стоявшие постоем в Украине. Безбожний глум польських консистентів і урядників над українцями. К. ЧР. 9.
*Консисте́нція, ії, ж. Постой. Ремствує на мене народ за консистенцію славного війська його величества на Україні. Лепк.
Консисто́рія, рії, ж. Консистория. Шевч. (1883). 197.
Консисто́рський, а, е. Консисторский. Св. Л. 134.
Консистува́ти, ту́ю, єш, гл. Стоять постоем. Почали жолніре, консистуючи по городах і селах, беззаконні окорми од людей вимагати. К. ЧР. 9.
Консоля́ція, ції, ж. Угощение. Обіцяв о. Яким кого не кого (з консисторських) повести на «консоляцію», се б то… на могорич. Св. Л. 134.
Ко́нсул, ла, м. 1) Консул. З Росії… втікло три чоловіки… От — що робить? У Галац, до німецького консула. КС. 1883. IV. 738. 2) В старинной бурсе: род надзирателя за учениками. Втікайте з бурси: вас тепер не знайде ні консул, ні трибун. К. ПС. 68.
Конт, ту, м. 1) Продовольствие, с'естные припасы. Хліба не купуємо; конту з обох нас доволі. Г. Барв. 438. *2) Конец, конец делу. А коли уже розсердилась, то полайся, та й конт. В. Мова.
Конте́нтий, а, е. Довольный. Чим же ми контенті, як не грошима?
Контентува́ти, ту́ю, єш, гл. Кормить, пропитывать; содержать. Жінки обіцянку дали глину місити, воду носити, людей контентувати. Г. Барв. 171. Нехай даремне всякого прочанина й захожого і проїзджачого контентує. К. (О. 1861. IV. 156).
Контентува́тися, ту́юся, єшся, гл. Кормиться, питаться, есть; угощаться. Контентуйтеся, люде добрі! Гринч.
Контетува́ти, ту́ю, єш, гл. = Контентува́ти. Тею соломою хазяїн нас (волів) буде контетувати до нової паші. Драг. 3.
Контетува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Контентува́тися. Контетуйтесь, люде добрі! О. 1861. XI. Кух. 27.
Конти́на, ни, ж. Храм. А священник старець ходить по святій контині, молить слави Запорожу, щастя Україні. Федьк.
Конто́ра, ри, ж. Контора.
Конто́сити, шу, сиш, гл. = Кундо́сити. Нехай коси Дунай носить, та нехай нелюб не контосить. Чуб.
*Ко́нтра, ри, ж. Вражда, враждебные отношения. Я з ним у контру зайшов і вже цілий рік не говоримо. Умань. Ефр.
Контра́кт, ту, м. Контракт. Ніхто з богом контракту не брав. Ном. № 36.
Контрове́рсія, сії, ж. Возражение (в судебном процессе). Кому хочеш позов заложу і контроверсію сочиню. Котл. НП. 358.
*Контрува́ти, ру́ю, єш, гл. Враждовать. Екат. г. Сл. Яворн.
Контува́ти, ту́ю, єш, гл. = Контентува́ти.
Контува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Контентува́тися. Ми ж контуємось із своїх ручок та з пучок. Г. Барв. 438.
Конфедера́т, та, м. Конфедерат. А конфедерати знай гукають: «жиде! меду!» Шевч. 138.
Конфедера́ція, ції, ж. Конфедерация. Встає шляхетськая земля, і — разом сто конфедерацій. Шевч. 131.
