И́ва, ви, ж. Ива. Salix Caprea L. ЗЮЗО. I. 134. *Ум. Ивка. Ой у полі ивка, а в городі сливка. Черемш.
И́верень, рня, м. 1) Щепка, отрубленная поперег дерева. Канев. у. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін). Грин. II. 310. 2) Комок земли, вылетающий из-под копыт скачущей лошади. См. Ви́верень.
И́верь, ря, м. Зарубка поперег дерева. НВолын. у.
Иви́лга, ги, ж. Раст. омела белая. Viscum album L. ЗЮЗО. I. 141.
И́вина, ни, ж. Одно дерево и́ви. Кролевец. у.
И́вка, ки, ж. Пт. = Е́вка. Вх. Пч. II. 14.
И́дол, ла, м. 1) Идол. Шевч. 603. 2) Чорт. Ув. Идоля́ка. Так і загув угору той идоляка. Грин. II. 12.
И́долів, лова, ве. Идолу принадлежащий. Бранное слово. А, идолового сина дитино, якого наробила! Гринч.
Идолопокло́нство, ва, с. Идолопоклонство. К. Бай. 150.
И́дольський, а, е. Идольский, языческий. В римській идольській землі. Шевч. 602.
И́дольство, ва, с. = Идолопокло́нство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Идоля́ка, ки, м. Ув. от И́дол.
*Идоля́н и идоля́нин, на, м. Идолопоклонник, язычник. Ти кажи, идоляне, чи всі тридцять лошаків продали у Ростові? В. Мова.
И́жиця, ці, ж. Название буквы Ѵ. И́жицю прописа́ти. Высечь. Треба б йому ижицю прописать. Ном. № 13637.
И́кавка, ки, ж. 1) Икотка. Ном. № 13390. 2) Раст. Berteroa incana. Dec. ЗЮЗО. I. 114. Ум. И́кавочка. ЕЗ. V. 191.
И́кати, каю, єш, одн. в. икну́ти, ну́, не́ш, гл. Икать, икнуть.
Ика́тися, ика́ється, одн. в. икну́тися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Гринч. II. 313. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Левиц. I. 474. Хай їй легенько икнеться. Г. Барв. 210.
*Икри́на, ни, ж. Одна икорка, зерно икры. Він проковтнув сиру икрину, а та икрина понялась водою, тай завелася в череві рибка… Крим.
*И(і)кристий, а, е. Полновыменный. И(і)криста корова. Крим.
Иле́ць, ильця́, м. = И́вка 2, Equisetum arvense. Вх. Пч. II. 31.
Илки́й, а́, е́ 1) О масле: прогорьклый. Не покуштувала масла, як купувала, а воно илке. Харьк. г. 2) О щелоке: едкий. Константиногр. у.
Имбе́рець, рцю, м. Ум. от имбе́рь.
Имбе́рь, рю, м. Инбирь. Положила туди яєчок, имберю, бобків. Ум. Имбе́рець. Намочу горілки у зеленій пляшці з имберцем і з перцем, з своїм щирим серцем. Нп.
И́мпет, ту, м. *1) Горячая струя воздуха, с силой вырывающаяся из печи. Кон. 2) Стремительность, сила, натиск. Аби нам битий шлях переп'ятити і первий импет ляцький зупинити. К. ЦН. 242. Яким импетом її до сього пхнув? Г. Барв. 543.
И́нак, нар. Иначе. З почину світа було якось инак. Рудч. Ск. I. 130.
Ина́кий, а, е. Иной. В таких і инаких розмовах проїхали вони день і другий. Св. Л. 305.
