лую габу — на козаки на біляки. АД. I. 219. Оксамити, златоглави будемо носити. К. МБ. X. 5.
Златогла́вий, а, е = Злотогла́вий. Кармазин златоглавий гаптуванням шитий. К. МБ. X. 12.
Златогра́ний, а, е. Искрящийся золотом. Златограний промінь. Чуб. I. 179.
Златоко́ваний, а, е = Златоско́ваний. І на храмах його чесний хрест златокований поставили. Шевч. II. 168.
Златомальо́ваний, а, е. Позолоченный, раскрашенный золотом. Хрест високий на кладовищі, трохи збоку, златомальований стоїть. Шевч. 600.
Златоси́ній, я, є. Синий с золотом. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана; мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана. Макс. (1849), 31.
Златоско́ваний, а, е. Выкованный из золота. Златоскована сурма. Чуб. I. 179.
Зла́яти, зла́ю, єш, гл. Обругать. Ти ж мене не збив, не злаяв, догани не дав. Чуб. V. 31.
I. Зле, нар. 1) Зло. 2) Дурно, плохо, нехорошо. Зле без дружини жити. Лукаш. 115. Чуб. V. 22.
*II. Зле, зло́го, с. Нехорошее, несчастие. Сл. Нік. Зле та лихе́. Нелегкая. А все зле та лихе на твою голову! Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Злебеда́ти, да́ю, єш, гл. Застигнуть, накрыть. Хочуть вони тебе узнать, тебе край мене злебедать. Лавр. 33.
Злебеді́ти, джу́, ди́ш, гл. Начать жалобно петь. Желех.
Злебені́ти, ню́, ни́ш, гл. Попасть, схватить. Зараз жид злебенив його та й заправив у поштарі. Мир. ХРВ. 4.
Злеге́нька и злеге́сенька, нар. Ум. от зле́гка.
Зле́гка, нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. Злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Зле́глий, а, е. Слежавшийся.
Зле́гтися, гнуся, нешся, гл. Слежаться.
Злегчи́ти, чу́, чи́ш, гл. Облегчить. Желех.
Злегчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Освободиться от бремени, родить. Я бачив, що вона була важкою, а тепер злегчилася, стала вже порожня. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Зледащі́лий, а, е. 1) Ухудшившийся, пришедший в негодность, упадок. 2) Разленившийся.
Зледащі́ти, щі́ю, єш, гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти в негодность; ослабеть от старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. Шевч. 120. 2) Избаловаться, разлениться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Гліб. 45. Але Еней наш зледащів. Котл. Ен. I. 27.
*Злежа́лий, а, е. Слежавшийся. Злежале борошно. Харьк. г. Сл. Яворн.
Зле́жатися, жуся, жишся, гл. Слежаться. Да на що ж тобі, доньку, та зеленої сукні? Да як буде та твій милий та ревнивий, то зеленеє суконечко ізлежиться. Мет. 140.
Зле́жень, жня, м. Шпала. А скільки то йде дерева на ті злежні, що під рейками.
Злекши́ти, шу́, ши́ш, гл. Облегчить. Теперка все краще як за панів було: злекшив, облекшив царь. Каменец. у. Ми на тебе злекшимо. НВолын. у.
Злену́ти, ну́, не́ш, гл. = Зли́нути. Там козак приленув, з коня вже зленув. Федьк. I. 67.
*Злепета́ти, печу́, чеш, гл. Наболтать, переврать, исказить в речи скверной передачей, небрежно передать, перепутать в рассказе. Я-ж йому добре все витолкував, а він пішов, усе так злепетав, що вийшло воно як-раз навиворіт. Злепетала казку, не варто було й слухати, от я її вам наново розкажу. Крим.
Зле́пкуватий, а, е. О печеном хлебе: слипающийся, во время печения, с другим.
Зле́пок, пка, м. Место сбоку, которым один хлеб слипся, во время печения, с другим.
*Злепортува́ти, ту́ю, єш, гл. Отрапортовать. Злепортують йому на другому світі… Лепкий.
Злести́ти, щу́, сти́ш, гл. — кого́.
