Любчики, веселе… Та ми сюди на селище прийшли, в земляне пишемось любчівські. МВ. II. 96.
Земля́нка, ки, ж. 1) Землянка. Вириєм землянку, виведем сяку-таку оселю та й будем жить. Рудч. Ск. I. 131. 2) В песнях иносказательно: могила. 3) Картофель (возле Бучача в Галиции). Вх. Зн. 21. Ум. Земля́ночка. Узяв собі паняночку, у чистім полі земляночку. Чуб. V. 800.
Земля́цтво, ва, с. соб. Земляки, *землячество. Сл. Нік.
Земля́цький, а, е. Земляческий.
Земля́чка, ки, ж. Землячка.
Зе́мни́й, а́, е́. 1) Земной. Шух. I. 43. З мудростей земних до небесної слави. Чуб. III. 20. Зе́мна смола́. Асфальт. Шух. I. 12. *Зе́мний віск. Озокерит. Їх руки немов обросли глиною й земним воском. Франко. «Ріпник». *2) Земляной, земельный. Погнали його на земні роботи. Крим.
Зе́мно, нар. До земли. Поклоняється земно. К. Псал. 19.
Земня́к, ка́, м. Картофель. Вх. Пч. I. 13.
Земозе́лець, льця, м. Раст. Chelidonium majus. Лв. 97.
Зе́мство, ва, с. Земство. *Всьому земству урвалася тепер ціна. Котл. Н. П.
Зе́мський, а́, е́. 1) Земский. 2) Земной. Прийшов царь земський до царя Будимира. Ном., стр. 294. № 125. *В земськім подо́лі. На лице земли, на земном шаре. Сл. Нік. Щаслив, хто знайде в земськім подолі вірного друга, що йому сприяє. Нп. галицк.
Зем'яни́й, а́, е́ = Земляни́й. — се́рце. Раст. Tuber cibarium. Шух. I. 22.
Зе́нджул, ла, м. Род растения. Засієм степи синім зенджулом. Чуб. III. 419.
Зере́нце, ця, с. Зернышко. Ум. от зе́рно.
Зеріпа́ти, па́ю, єш, гл. = Зіпа́ти. Вх. Зн. 21.
Зе́ркало, ла, с. = Дзе́ркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.
Зернаїстий, а, е = Зе́рни́стий. Мнж. 181.
Зерна́тий, а, е = Зе́рни́стий. Аф. 453.
Зе́рнечко, ка, с. Ум. от зе́рно.
Зерни́на, ни, ж. Одно зерно, зернышко. Ум. Зерни́нка. Ні одної зернинки не осталось. Рудч. Ск. II. 126.
*Зерни́нка, ки, ж. 1) Ум. от зерни́на. Сл. Нік. 2) Осколок (мелкий), дребезг. Там попадали і геть побилися шклянки; піди, визбирай до однієї зернинки. Крим.
Зе́рни́стий, а, е. Имеющий много зерен, имеющий большие зерна, зернистый. Сей льон зелененький на стебло стеблистий, на зерно зернистий. Гринч. III. 82. Жито зернисте. Черк. у. Сей пісок зернистий. Лебед. у. Жито на вигноєній землі зернистіще. Волч. у. (Лободовск.).
Зерни́ця, ці, ж. Плодовое дерево, выросшее из зерна (а не посадкой). НВолын. у.
*Зерні́вка, ки, ж. 1) —нутря́к. Род червячка-вредителя, выедающего средину гороха, чечевицы и проч. 2) — горо́хова. Brumis pisi L. Сл. Яворн.
Зе́рно, на, с. Зерно. Трахвилося, як сліпій курці бобове зерно — і тим ся удавила. Ном. № 1769. Ум. Зере́нце, зе́рнечко. Ном. № 9907. Чуб. I. 245, Мил. 212. Як ми любилися, як в горосі зеренце. Гринч. III. 251. Що мені по пшениці — в ній зеренця нема. Чуб. V. 4. Тобі яблучко, мені зернечко. Грин. III. 336.
Зернови́й, а, е. Зернистый, зерновой. Зернови́й ви́від. Род вышивки. Г. Барв. 216. *Зернова́ комо́ра. Зернохранилище. Сл. Нік.
Зе́рня́, ня́ти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. На ма́кове зе́рня́, зе́рнятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) Мн. Зе́рнята = Скраклі́ (часть ткацк. станка). См. Скрако́ль 3. Вх. Уг. 247. Ум. Зе́рнятко, зе́рнячко. Ячміннеє зернячко. Чуб. III. 250.
*Зе́рнята, нят, ср. Семечки. Под. г.
*Зе́ро́, а, с. Нуль. Сл. Нік.
З'єґо́вдуватися, дуюся, єшся, гл. Стираться. Шух. I. 278.
З'єдна́ти, на́ю, єш, гл. 1) Соединить. 2) Отдать замуж. Мати та з'єднала дочку за нелюба. О. 1862. II. 58.
