Згідна на одно сміхотворство. К. Гр. Кв. XX. До того дожурюся, що не згідна буду ні людям, ні собі. Г. Барв. 268. 2) Согласный.
Згі́дно, нар. 1) Согласно. Виховувала б (школа) наших дітей згідно з духом нації. К. ХП. 127. 2) Пригодно.
Згін, зго́ну, м. 1) Сгоняние в одно место, — напр., сгоняние скота в одно стадо на одно пастбище. Якось вставши до овечок рано та раненько, подоїла, в згін прогнала. Мкр. Н. 7. 2) Сгоняние с места, изгнание.
Згі́нний, а, е. Згі́нні дні. Дни, в которые все сельское рабочее население сгонялось на барщину. О. 1862. IV. 94.
*Згінь, зго́ні, ж. Стадо, не расходящееся на ночь по домам, степное стадо, баранта. Згінь — воли, що пасуться у степу. — Пригнали згінь на заріз. Крим.
*Згі́рдливий, а, е. 1) Гордый, надменный. 2) Презрительный, пренебрежительный. От кара божа, тай годі! — візник махнув рукою з якимсь згірдливим виразом на осмаленім лиці. Борд.
*Згі́рдний, а, е = Згі́рдливий 2. А раз похопивши назву «Напуда», кождий тою згірдною назвою збував усе. Франко. Сказав згірдне слово. Хот. Нік.
Згі́рклий, а, е. Прогорьклый.
Згі́ркнути, ну, неш, гл. Прогорькнуть, сделаться горьким.
Згі́рний, а, е. Нагорный.
Згі́рок, рку, м. Холмик. Збігла прудко на згірок. Мир. ХРВ. 7. Ум. Згі́рочок. Веде його на згірочок. МВ. (О. 1862. I. 77).
Згі́рря, ря и згі́р'я, р'я, с. Холмик; взгорье. Левч. 27. См. Згі́рок. Східці по згір'ю направляли (у хату). МВ. (О. 1862. I. 72). Не згір'ях лісових знайшли його оселю. К. Псал. 299.
Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Ном. № 8504. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали. Шевч. 182.
*Згі́ршати, шаю, єш, гл. Стать хуже. Сл. Нік.
Згі́рший, а, е. Худший. Не так добра, не так добра, як згіршого лиха. Лавр. 111.
Згі́р'я. См. Згі́рря.
*Зглаго́л, го́лу, м. Слово, приказ. Чого-ж ви сердитесь? Усе роблю по нашому зглаголу. Крим.
Згла́дити, джу, диш, гл. 1) Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш. Ном. № 7202. *2) — з сві́та. Извести, умертвить. Примів би — з світа б мене згладив. Уман. Ефр.
Згла́мати, маю, єш, гл. Проглотить, пожрать, сожрать. От бабі й нудно, шо чого сей дід на світі живе. Приміла б, — його згламала. Г. Барв. 188.
Зглеві́ти, вію, єш, гл. Делаться слизистым. Сир зглевів. См. Сняді́ти.
Згле́діти, джу, диш, гл. = Згляді́ти. Жита які, гречки! і оком не згледиш. Г. Барв. 102.
Згли́бити, блю, биш, гл. Понять, постигнуть до глубины. Добре зглибив дітську натуру. О. 1862. I. 74.
Згли́бока, нар. 1) Из глубины. 2) Глубоко. Сі приказки займають душу зглибока. Хата. 41.
Згло́бити, блю, биш, гл. Сплотить.
Зглота́, ти́, ж. Толпа, скопление народа, давка. Вх. Зн. 21.
Зглоти́тися, чу́ся, тишся, гл. Столпиться, собраться толпой. Вх. Зн. 21. *Зглотились люде так, що й до церкви не просунешся. Лип. у., с. Ситківці. Ефр.
Зглузува́ти, зу́ю, єш, гл. Осмеять. Осміяне, зглузоване йде. Г. Барв. 286.
*Зглу́ха, нар. Глухо. Сл. Нік.
*Зглуша́ти, ша́ю, єш, сов. в. зглуши́ти, шу́, шиш, гл. Заглушать, заглушить. Сл. Нік.
Згляд, ду, м. 1) = По́гляд. 2) Контроль, досмотр, присмотр. Тоді не було згляду такого, як теперечки. НВолын. у. *3) — до ко́го. Отношение к кому. У нас до старців нема хорошого згляду, бо вони побільше ледачі. Крим.
Згляда́ти, да́ю, єш, сов. в. згля́нути, ну, неш, гл. Взглядывать, взглянуть. Зглянь на Христа єдина. Чуб. III. 19. Тільки зглянути на твої очі, то й знать, скільки вони сліз вилили. Г. Барв. 280. — о́ком. Охватить взглядом. Коло її хати був великий луг, скільки оком зглянуть. Рудч. Ск. I. 145.
