нам і всім, і злодій не зашкодить. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 95).
Зашкрумі́ти, мі́ю, єш, гл. = Зашкарупі́ти (от тепла). Желех. Шух. I. 163.
Зашкря́бати, баю, єш, гл. Заскресть.
Зашку́лити, лю, лиш, гл. Пронять, донять.
Зашку́рний, а, е. 1) Подкожный. Вся кров скипілася зашкурна. Котл. Ен. VI. 30. 2) — вода́. Подпочвенная вода. Могил. у. В сій криниці зашкурна вода, а не джерельна, то в сухе літо пересихає. Подольск. г. *3) — шинк. Тайная продажа водки, тайная виноторговля. Сл. Яворн.
Зашлю́бити, блю, биш, гл. Сочетать браком. Ах мати, не знати, чи рада тому, може тя зашлюбить кому иншому. Чуб. V. 137.
Зашлю́битися, блюся, бишся, гл. Обвенчаться, жениться, выйти замуж. Зашлюбитись, не дощик перечекати. Ном. № 8851.
Зашмага́ти, га́ю, єш, гл. Засечь, забить. До полусмерти зашмагав канчуками. Стор. I. 191.
Зашмалю́вати, люю, єш, сов. в. зашмали́ти, лю́, лиш, гл. Подвергать, подвергнуть загару, обжечь.
*Зашма́люватися, лююся, єшся, сов. в. зашмали́тися, лю́ся, лишся, гл. = Засма́люватися. Ух! — каже, — как я зашмалился! а пыли сколько. Св. Л. 171.
*Зашма́рити, рю, риш, гл. Положить под сукно, похерить. Под. г. Л. Юрк.
*Зашма́рканий, а, е = Засма́рканий.
*Зашма́ркатися, каюся, єшся, гл. = Засма́ркатися.
За́шморг, гу, м. 1) Затягивание петли. Зав'яза́ти за́шморгом. Затянуть петлей. 2) Диви́тися за́шморгом. Неприязненно смотреть. Ном. № 3044. І косо, зашморгом дививсь. Котл. Ен. VI. 63.
Зашмо́ргувати, гую, єш, сов. в. зашморгну́ти, ну́, не́ш, гл. Затягивать, затянуть (петлю и пр.). Мнж. 61. Зашморгни калитку. Зашморгнув на шиї він аркан. Г.-Арт. (О. 1861. III. 84). *Зашморгни́ язи́к. Замолчи. Кон. III. 13.
Зашмо́ргуватися, гуюся, єшся, сов. в. зашморгну́тися, ну́ся, не́шся, гл. О петле и пр.: затягиваться, затянуться.
*За́шморк, рку, м. Мелкая складка. Хот. у. Нік.
Зашнуро́вувати, вую, єш, сов. в. зашнурова́ти, ру́ю, єш, гл. Зашнуровывать, зашнуровать. Чому шнуровка не зашнурована? Чуб. III. 149.
*За́шнурок, рка, м. Петля. Я замотував той мотуз і пробував, чи добре держить, і все знав, як треба зашнурок зробити, як зависоко підтягнути. Стефаник.
Зашолуди́віти, вію, єш, гл. Запаршиветь. Стор.
Зашпига́ти, га́ю, єш, гл. Заколоть. Левиц. I. 515.
Зашпи́лювати, люю, єш, сов. в. зашпили́ти, лю́, ли́ш, гл. 1) Прикалывать, приколоть булавкой. 2) Засадить, пригвоздить. Зашпилили мене на три роки у винницю. Черк. у.
Зашпінко́вувати, вую, єш, сов. в. зашпінкува́ти, ку́ю, єш, гл. Застегивать, застегнуть при помощи пряжки. Зашпінкує ременятко жовтими пряжками. Гол. II. 411.
За́шпори, рів, мн. Острая боль в поверхности рук от мороза. Оце зашпори зайшли. Ном. № 635. Переносно: боль, страдания. Великі зашпори заганяло життя у серце Прісьці. Мир. Пов. I. 117. Ще он зашпори не одійшли (після похорону), а тобі співи та жарти в голові. Мир. Пов. I. 139.
*Зашпо́ртатися, таюся, єшся, гл. 1) Засуетиться. 2) Увлечься чем, заняться. Зашпортався тут на городі та й за обід забув. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
*Зашпортну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Запнуться, споткнуться. Зашпортнувся на порозі. Звен. у., с. Пальчик. Ефр.
Зашпо́татися, таюся, єшся, гл. Споткнуться. Желех.
Зашпува́ти, пу́ю, є́ш, гл. Заволноваться, запениться. Заграє море й зашпує. Мкр. Г. 5.
Зашпунто́вувати, вую, єш, сов. в. зашпунтува́ти, ту́ю, єш, гл. Заку-
