на валу зачервоніли кармазини. Хата. 156.
Зачервоні́тися, ні́юся, єшся, гл. Раскраснеться, зардеться. Зачервонілася, як та квіточка. К. Орися (ЗОЮР. II. 201).
Зачерева́тіти, тію, єш, гл. 1) Отростить брюхо. Доки їж, то не забагатієш, а зачереватієш. Ном. № 12045. 2) О женщине: забеременеть.
*Зачере́пі́ти, пі́ю, єш, гл. Засохнуть, затвердеть. Харьк. Сл. Яворн.
*За́черк, ку, м. Очерк, очертание, штрих, черта. Сл. Нік.
*Зачерка́ти, ка́ю, єш, гл. 1) Обрисовывать, очерчивать, отмечать. Бондар має розміряч, що розміряти на вторах, а тоді зачеркати, по-доки дно обрізувати. Крим. 2) Начать чертыхаться, зачертыхаться. Так зачеркали, що хоч вуха затикай. Умань. Ефр.
Зачеркну́ти, ну́, не́ш, гл. Зацепить, задеть. Водицю бере і вас зачеркне, і вас зачеркне, мене спом'яне. Чуб. III. 434.
Зачеркну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Зацепиться, задеть. Та й побіг я через тин, ще й не зачеркнувся. Мет. 468.
*Заче́рпаний, а, е. Зачерпнутый. Для такої замови треба води нерухомої, один раз зачерпаної. Крим.
Заче́рпувати, пую, єш и зачерпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зачерпну́ти, ну́, не́ш, гл. Зачерпать, зачерпнуть. Піди на річку, зачерпни води. Драг. 26.
*Зачерстви́ти, влю́, ви́ш, гл. Сделать черствым. Екатериносл. г. Сл. Яворн.
Заче́рствіти, вію, єш, гл. Зачерстветь. Була колись правда, та зачерствіла. Ном. № 6835. Довго хліб їмо, уже аж зачерствів. Харьк.
*Заче́ртач, ча, м. = Уті́рник. Волынь. Сл. Яворн.
Заче́рти *и зачерпти́, гл. = Зачерпну́ти. Вх. Зн. 20.
Зачеря́пити, плю, пиш, гл. = Зачерпну́ти. Сорока-білобока тоді злетіла в колодязь, зачеряпила там води да й винесла Іванові. Рудч. Ск. I. 136.
Зачеса́ти, ся. См. Зачі́сувати, ся.
За́чесно, нар. В чести? І мені б зачесно було, як би у дітей було. Ном. № 9227, 12041.
*Зачи́кати, каю, єш, гл. Зарезать. Харьк. Сл. Яворн.
Зачи́н, ну, м. Начало, начинание, почин. Так лиха година й ходе по людіх; усе з дітей зачин. Харьк. у.
*Зачина́льник, ка, м. Начинатель. Н.-Левиц.
Зачина́ння, ня, с. Начинание.
Зачина́ти, на́ю, єш, сов. в. зача́ти, чну́, не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада. Ном. № 3510.
Зачина́тися, на́юся, єшся, сов. в. зача́тися, чну́ся, не́шся, гл. Начинаться, начаться. Як світ зачався, то люде так богу молились. О. 1862. V. 79. Нове життя зачалося. Мир. Пов. I. 142.
Зачиня́ти, ня́ю, єш, сов. в. зачини́ти, ню́, ниш, гл. Затворять, затворить. У свого батька і хлів зачиняв, а в нашого не хоче й хати. Ном. № 2539.
Зачи́нятий, а, е. Затворенный. Як би віконниці у хаті не зачиняті, то я б подивилась. О. 1862. VII. Кост. 52.
Зачиня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. зачини́тися, ню́ся, нишся, гл. Затворяться, затвориться. Кот. Ен. V. 20. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Зачи́ркати, каю, єш, гл. Зачирикать. Соловейко защебетав, залящав, зачиркав. Кв. I. 29.
Зачита́ти, та́ю, єш, гл. Зачитать, начать читать. Письма принесли і всі тихенько зачитали. Шевч. 439.
Зачита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Начать читаться. Да сами свічі посвітилися, да сами книги зачиталися. Чуб. V. 837. *2) Увлечься чтением. Оце так зачитався, що не чув, як і хлопці підкралися. Умань. Ефр.
Зачіля́бити, блю, биш, гл. Ударить, треснуть. Він його як зачілябив у вухо. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Зачіля́пнути, ну, неш, гл. Захватить, заграбастать, забрать. У мене всіх трьох синів зачіляпнули у службу. Харьк. у.
Зачіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. зачепи́ти, плю́, пиш, гл. 1) Цеплять, заце-
