Зара́жувати, жую, єш, сов. в. зарази́ти, жу́, зиш, гл. Заражать, заразить. Паршива вівця все стадо заразить. Ном. № 5987.
Зара́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. зарази́тися, жу́ся, зишся, гл. Заражаться, заразиться.
За́раз, нар. Сейчас, немедленно. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. Чи так, то й так, каже він, та зараз до хвоста. Рудч. Ск. I. 1. Скажи, що зараз прийду. Харьк. Зараз Івана зв'язали, вивели його в чисте поле. Чуб. V. 930.
Зара́за, зи, ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) Раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. I. 130.
Зарази́ти, ся, См. Зара́жувати, ся.
Зарази́ха, хи, ж. = Зара́за 2. ЗЮЗО. I. 130.
*Заразі́сінько, нар. Сейчас, сию минуту. Крим.
*Заразі́сько, нар. = Заразі́сінько. Скоро пан від мене вийшли, я заразісько зібрався і пішов. Франко.
За́разічки, нар. Сию минуту, сейчас. Вх. Лем. 416.
Заразли́вий, а, е. Заразительный. Скажене, хрань, боже, лише сліпе заразливе. Ном. № 8167.
Заразли́вість, вости, ж. Заразительность. *Желех.
Заразни́й, а́, е́ = Заразли́вий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Заразо́м, нар. Сразу, в одно время, в один прием. Славу козацьку виславляли, заразом похорон і весілля одправляли. Дума. Хто на яблуні ізоб'є десять яблук заразом. Рудч. Ск. I. 20. Не всі бо заразом. Ном. № 13732.
Зара́́лити, лю, лиш, гл. Пройти ралом. — Чи зараляно? — Зараляно. — Чи заволочено? — Заволочено. Чуб. III. 49.
Заране́нька и заране́нько, нар. Ум. от зара́ні.
Зара́ні, нар. 1) Рано утром. Посію шевлію зарані в неділю. Чуб. V. 601. 2) Пораньше. Ну вже ж, мамо, сьогодні зарані упораюся, зарані пообідаємо, та піду хоч раз погуляю. Мир. Пов. I. 167. Ум. Заране́нька, заране́нько. Я зараненька рушив у поле. Черниг. у. Зараненько витопила піч та й пішла в поле. Леб. у.
Зара́ній, я, є. Утренний. Вже на дворі світ зараній. Лавр. 24.
I. Зара́ння, ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.
II. Зара́ння, нар. = Зара́ні. Іде милий додому зарання. Чуб. V. 576. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Гул.-Арт. (О. 1861. III. 84). Старі зарання повмірали. Шевч.
Зара́но, нар. Слишком рано. Жінка його уданенька вмерла зарано. Г. Барв. 509.
Зара́нок, нку, м. = I. Зара́ння. На розсвіті, на заранці іще спали бусурманці. Мет. 374.
Зара́нше, нар. = Зара́ні. Коли б пан Феб од перепою заранше в воду не заліз. Котл. Ен. VI. 64. Паси, та й заранше пригонь. Ном. № 12096. *Приходьте зараньше, зараз після обіду. Крим.
Заратува́ти, ту́ю, єш, гл. Помочь, поддержать. Прилуц. у. Заратуй, та й сам себе затратуй. Посл.
*Заратува́тися, туюся, єшся, гл. См. Зарято́вуватися.
Зарату́нок, нку, м. Помощь, поддержка, пособие. Прилуц. у.
Зарахо́вувати, вую, єш, сов. в. зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитаться, просчитать. 2) Засчитывать, зачесть.
Зарахо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. зарахува́тися, ху́юся, єшся, гл. 1) Обсчитываться, обсчитаться. 2) Углубляться, углубиться в счеты.
Зарачкува́ти, ку́ю, єш, гл. Полезть на четвереньках.
За́рва, ви, ж. Обрыв, глыба земли. Угор.
Зарва́ти, ся. См. Зарива́тися, ся.
*Зарви́стий, а, е. Обрывистый. Зарвистий беріг. Умань. Ефр.
Заревти́, ву́, ве́ш, гл. 1) Зареветь, издать рев. Лев заревів. Гліб. Арена звірем заревла. Шевч. 613. Ой заревло на порозі телятко. Чуб. V. 49. Пекельнеє свято по всій Україні сю ніч заре-
