барвінцем. Нп. Пішла в городець, рвала барвінець. Чуб. III. 301. Віне́ць-барвіне́ць. Венок из барві́нку. Грин. III. 524.
Барвіни́на, ни, ж. Одно растение барві́нок, один стебель барві́нка. Иногда просто барві́нок. Перва зелина — любисточок, друга зелина — барвінина, третя зелина — василечок. Нп.
Барві́нковий, а, е. Принадлежащий, относящийся к барві́нку, сделанный из него. Вінок барвінковий. Гол. Од. 50.
Барві́нок, нку, м. 1) Раст.: могильница, гроб-трава, Vinca minor L. Анн. 380, ЗЮЗО. I. 141. Ой не стелися, хрещатий барвінку, та по крутій горі! Нп. Обычные эпитеты: барві́нок зеле́ний, хреща́тий, кряча́стий. Как ласкательное название для любимого мужчины: Ой ти, козаче, зелений барвінку, прийди до мене хоть у недільку. Мет. 43. Употребляемый на свадьбе в світи́лчиній ша́блі барві́нок означает душевную склонность, приязнь. МУЕ. III. 94. Барві́нок рва́ти — означает часто идти на любовное свидание. Мар. л. сб. 288. Пусти ж мене, мати, барвіночку рвати, а вже ж наші вороженьки полягали спати. Мет. 288. Ночува́ти в барві́нку. Переночевать с милым. 2) Раст.: а) — ди́кий. Lysimachia nummularia. Лв. 100. б) — степови́й. Vinca herbacea Waldst et Kit. ЗЮЗО. I. 141. 3) Род орнамента на писанке. МУЕ. I. 200. Ум. Барві́нонько, барві́ночок, барві́нчик, барві́нчичок. Дівчинонько, сіра утко, чи сватати хутко? — Козаченьку, барвіночку, хоть і в неділочку. Мет. 8. Та прийди до мене, хрещатий барвінчику! Нп.
Ба́рвний, а, е. Цветной. Желех.
*Барвни́к, ка́, м. Красящее вещество. Сл. Дубр.
*Ба́рвність, ности, ж. Цветность. Сл. Дубр.
Барв'я́к, ка́, м. = Байра́к? Ой їхав козак в зелений барв'як, став коня попасати. Гайсин. у.
Баргамо́та, ти, ж. Род груш: бергамот.
Барда́, ди́, ж. 1) Краюха хлеба. Шейк. 2) Топор особой формы. В Хотин. у. и у гуцулов: род плотницкого топора с широким лезвием. Шух. I. 87. Казала йому хату ставити без барди і сокири. Чуб. V. 819. А кедрина не калина, я сам їй тесав, що зарубав яснов бардов, як в серденько тяв. Федьк. III. 168. Ум. Барди́чка, ба́рдочка. Як затну бардичку до бука. Федьк. I. 97.
Бардади́м, ма, м. Крупной комплекции человек, верзило.
Барда́ш, ша́, м. Большой топор. Каменец. у. Вх. Зн. 2.
Бардз, ба́рдзо, нар. = Барз. Грин. III. 32.
Барди́ґа, ґи, ж. Большая краюха хлеба. Шейк.
Барди́на, ни, ж. = Барда́ 2. Сам не знаю, чи полицю тесати, чи до дівчини на всю ніч махати. Закину я вражу бардину, сам до дівчини на всю ніч двину. Чуб. V. 172. Ум. Барди́нка, барди́ночка.
Барди́чка, ки, ж. Ум. от барда́.
Ба́рдочка, ки, ж. Ум. от барда́.
Ба́рже, нар. Сравн. ст. от ба́рзо. Вх. Лем. 390.
Барз, ба́рзе, ба́рзо, нар. Очень. Вода барз нечиста. Гол. IV. 522. І старшу сестру барзе зневажав. О. 1862. VIII. 23. Та ще у неділю, барзо рано-пораненьку, не сива зозуля закувала. Дума. А в мене шапка барзо дорога. Чуб. V. 161.
Барзі́й (ба́рзий?), ба́рза. Черный козел, черная овца, но грудь у которой белая. О. 1862. V. Кух. 36.
Ба́рзки, нар. = Ба́рзо. Вх. Лем. 390.
Ба́рзо, нар. См. Барз.
Ба́ри, мн. нескл. Рассказы, болтовня. Употребл. в выраж.: Та́ри та ба́ри. Тари та бари, завтра Варвари. Ном. № 19335.
Бари́вка, ки, ж. = Бари́лка. Вх. Лем. 390. Ум. Бари́вочка.
Баривчи́на, ни, ж. = Барильчи́на. МУЕ. I. 100.
Бари́лечко, ка, с. Ум. от бари́ло.
Бари́лка, ки, ж. Боченок. Гн. II. 36. Везе нам горілки чотирі барилки. Чуб. III. 382. Носив… барилку тисовую з добрим вишняком. Млак. 84. Ум. Бари́лочка. Дайте нам горівочки з нової барилочки. Грин. III. 50.
Бари́лко, ка, с. Ум. от бари́ло.
Бари́ло, ла, с. Боченок. Вас. 145. Ном. № 8007. Вина з Царіграду відер
