Глембе́ї, бе́й, ж. мн. Месячное очищение женщины. Желех. Вх. Зн. 10.
*Глемеда́ти, да́ю, єш, гл. Жевать. Дівчата глемедали хліб. Стефаник. «Новина».
Глеча́тко, ка, с. Маленький кувшинчик. (Залюб.). Щог. Сл. 72.
Гле́чик, ка, м. Ум. от глек. 1) Кувшин. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, в которою кладутся угли. Змиев. у. 3) Род игры. Ив. 60. 4) Гле́чики жо́вті. Раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. 5) Гле́чики полоска́ти. О женщинах: угощаться в складчину в понедельник после заговения на Петров пост. ХС. I. 76. Ум. Гле́чичок. ЗОЮР. II. 11.
Глеюва́тий, а, е. Глинистый. Глеювата земля.
Глиб, бу, м. Глубина, глубь. Кинулась на самий глиб. МВ. I. 144. Велика риба на глибу ходить. Лебед. у. Піймати чорного линка з глибу. Грин. II. 322.
Гли́бати, баю, єш, гл. Тяжело махать крыльями, медленно лететь.
Гли́бень, ні, глибина́, ні́ и глибиня́, ні́, глибі́нь, ині, ж. Глубина. Є місцями глибень така, що й дна не достанеш. Канев. у. Морська глибина. Ном. № 395.
Гли́бка, ки, ж. Подвал, подземелье. К. Досв. 106. Вкиньте в глибку сього бунтовника. К. ЧР. 346.
Глибо́кий, а, е. Глубокий. Долина глибока. Мет. 79. Маю на собі дев'ять ран — рубані широкі, а чотирі — стреляні глибокі. АД. II. 258. Шукай собі або глибокої води, або високої гиллі. Ном. № 3652. Кайдани повелів кувать, глибокі тюрми мурувать. Шевч. 470. Що за дивні його твори, за глибокі його гадки! К. Псал. 215. Сравн. степ. Гли́бший. Ум. Глибоче́нький.
Глибо́кість, кости, ж. Глубина, глубь. К. Бай. 106. Розступися, синє море, в своїй широкості, нехай же я життя скончу в твоїй глибокості. Чуб. 378.
Гли́бо́ко, нар. 1) Глубоко. Глибоко оре. Ном. № 5600. Глибоко тут брести, — шукаймо иншого місця. *2) Много в глубину (о воде). А що? Чи глибоко води? Ідіть у воду сміливо, тут води не глибоко. Крим. Сравн. степ. Гли́бше. Риба шука де глибше, а чоловік де лучче. Ном. № 9840. Ум. Глибоче́нько.
*Глибомі́р, ра, м. Лот (для измер. глубины). Київщ.
Гли́боч, чі, ж. = Глибочиня́. Нема глибочі на цій річці. НВолын. у.
Глибоче́нний, а, е. Черезвычайно глубокий. Св. Л. 213. А провалля таке глибоченне, що й дна не видно. ЗОЮР. I. 311.
Глибоче́нь, ні́, ж. = Глибочиня́.
Глибоче́нький, а, е. Ум. от глибо́кий. Довольно глубокий. Утопила ж я свою доненьку в криницю глибоченьку. Макс. (1849). 112.
Глибоче́нько, нар. Ум. от гли́бо́ко.
Глибочиня́, ні́ и глибочі́нь, ні́, ж. Глубина.
Гли́бшати, шаю, єш, гл. Становиться глубже. Печеря ніби глибшала, темніла, чорніла. Левиц. I. 450.
Гли́бше, нар. Сравн. степ. от гли́бо́ко. Ум. Гли́бшенько. Все глибшенько пірнає. Г. Арт. (О. 1861. III. 109).
Гли́бший, а, е. Сравн. степ. от глибо́кий.
Гли́ва, ви, ж. 1) Род груши, бергамота. Гливи такі, як кулак. Ном. № 14034. 2) Гриб на дереве, губка. Угор. Гливи ростут на буках. Вх. Лем. 403.
Гли́вий, а, е. О масти: серо-желтый, черно-желтый. Вх. Пч. I. 14. Гливий кінь. НВолын. у.
Глида́ти, да́ю, єш, гл. Глодать, есть. Дай, боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Гли́жа, жі, ж. Обрыв, подрытый водою. Переяслав. у.
Гли́жка, ки, ж. Комочек. Черниг. у. Ум. Гли́жечка.
Гли́зявий, а, е. Клейкий, вязкий. Чогось оця каша така глизява. Киев. у. Глизявий хліб. Миус. окр.
Гли́мання, ня, с. Глотание, жадное проглатывание.
Гли́ма́ти, ма́ю, єш, гл. Глотать, жадно есть. По три акахвисти на день читаєш, а по чоловіку глимаєш. Ном. № 859.
Гли́мнути, мну, неш, гл. = Гли́пну-
