Ге́па, пи, ж. Задница. А я знаю, що він діє, — коло печі гепу гріє. Ном. № 14074.
Гепа́ка, ки, ж. = Ге́па. Ном. № 13065; Мнж. 124, 92.
Ге́пати, паю, єш, гл. 1) Ударять. 2) Падать с шумом. 3) Шлепать, идти по мягкому. І нащо ти гепаєш по грязі?
Ге́пнути, пну, неш, гл. Однокр. в. от ге́пати. 1) Ударить. Гепнуло мов довбнею. Ном. № 13890. Так і гепнув його об землю. 2) Упасть, шлепнуться. Він з коня так і гепнув. 3) Бросить. А Прокіп з серця аж люльку об землю гепнув. МВ. (О. 1862. III. 65).
Ге́пнутися, нуся, нешся, гл. = Ге́пнути 2. То це которий стане на горосі да попре спиною у стіну, то ноги поїдуть на горосі, а він задом так і гепнеться об підлогу. Стор. I. 42.
Гепо́нути, ну, неш, гл. То же, что и ге́пнути, но с силой. Аф. 358.
Ге́птатися (таюся, єшся?), гл. Браниться. Шух. I. 34.
*Ге́птом, нар. Оптом, чохом, на-глаз (покупать). Та я їх не перещитував, я так — гептом купив. Пир., Конон.
Ге́рб, бу, м. 1) Герб. ЗОЮР. I. 317. Блищали мідяні позолотисті герби на ридвані. К. ЧР. 54. Од Припети й до Синюхи вславили себе Обухи, та й не злотом рабованим, не гонором купованим, не гербами-клейнодами, а своїми пригодами. К. Досв. 113. *2) Род, поколение (знатное). Сл. Нік.
Герба́тка, ки, ж. Раст. Verbascum lychnitis. Шух. I. 22.
Гербо́ваний, а, е. Имеющий герб. Гербований попихач єзуіцький. К. МБ. II. 128.
Гербо́вий, а, е. 1) Относящийся к гербу. Гн. I. 194. 2) Гербовый. Купив гербового паперу. Шевч. (О. 1862. VI. 5).
*Гербо́пис, су, м. Родословник. Сл. Нік.
Ге́рбувати, бую, єш, гл. = Гре́бувати. Батенькового слова мені не гербувати. Чуб. II. 18.
Герге́па, пи, м. и ж. Большой, неуклюжий мужчина или женщина. Ув. Герге́пище. Лохв. у.
Герге́пнути, пну, неш, гл. = Геге́пнути. Лохв. у.
Герге́пнутися, пнуся, нешся, гл. = Геге́пнутися. Лохв. у.
Ге́ргот, ту, м. и пр. = Ґе́рґот и пр.
Ге́рґев, ва, м. = Куле́шінник. Вх. Зн. 10.
Ге́рець, рця, м. Ратоборство, отдельная стычка перед битвой. Завзятий як перець, покіль не вийде на герець. Ном. № 13652.
Геркота́ти, кочу́, чеш, гл. = Ґерґота́ти.
Геркотня́, ні́, ж. = Ґерґота́ння. І завелась на ставі геркотня. Греб. 363.
*Гермети́чний, а, е. Герметический. Сл. Дубр.
Геро́ївський, а, е. Геройский. В серці почуття героївські голубить. К. Дз. 235.
Героїня, ні, ж. Героиня. К. Бай. 145.
Геро́їти, ро́ю, їш, гл. Вдохновлять геройскими чувствами. Любов к отчизні де героїть, там сила вража не устоїть. Котл. Ен. V. 52.
Героїчний, а, е. Героический. Левиц. Пов. 7.
Героїчність, ности, ж. Геройство, героизм. Левиц. (Правда. 1868, 423).
Героїчно, нар. Героически. Український дух виступив на своє діло жизні героїчно. К. ХП. 128.
Геро́й, ро́я, м. Герой. Перед його очима басували гетьманські коні, а на конях сиділи гетьмани-герої. Левиц. Пов. 166. Вони себе героями явили. К. ЦН. 191. Калімері зовсім не нагадував героїв Іліяди. Левиц. Пов. 13.
Геро́йство, ства, с. Геройство. Геройство духа, що підіймає серце на благодатні задуми і на великі подвиги. К. ХП. 130.
Геро́йський, а, е. Геройский. К. Бай. 64.
Герсо́нути, ну, неш, гл. Броситься бежать, побежать изо всех сил. З сінець вискочила та й герсонула до дому. О. 1862. VII. 38.
Герта́нка, ки, герта́нь, ні, ж. Гортань. Угор.
Геру́н, на́, м. 1) Вол с короткими тупыми рогами. Лохв. у. 2) Кувшин с отбитым верхом. Лохв. у.
Ге́рць, ця, м. = Ге́рець.
*Герцьо́вий, а, е. Дуэльный. Сл. Нік.
