Гель, меж. Подражание крику гусей. А гусочка гель-гель-гель. Грин. III. 659.
Ге́мбель, бля, м. Рубанок. Мнж. 165.
Гембелюва́ти, лю́ю, єш, гл. = Гемблюва́ти. Струже, гембелює. Щог. В. 57.
*Ге́мбіль, лю, м. Шумная возня, история; крик-гам, брань. Вона од страху підняла такий гембіль. Наробив гембілю, на другій вулиці чули. Крим.
*Гемблюва́льний, а, е. Деревострогальный.
*Гемблюва́ння, ня, ср. 1) Строгание рубанком. 2) Брезгание.
Гемблюва́ти, люю, єш, с. 1) Строгать рубанком. Годі, майстре, гемблем гемблювати: прийде батько, буде сокирою підправляти. (Насмешка над плохим мастером). Мнж. 165. 2) Брезгать. Не гемблюйте нашим хлібом-сіллю. Черном.
Ге́мбочка, ки, ж. Рубец шитья, загнутый на лицевую сторону и пристроченный. Волынск. г.
Ге́мон, на, м. Демон. Грин. II. 11. — Употребляется как бранное слово. Ув. Гемоня́ка.
Гемоне́ць, нця́, м. ? Випийте до денця, — там нема гемонця. Ком. II. № 875.
Ге́монів, нова, ве. Принадлежащий демону. Бранное слово. Желех.
Ге́монський, а, е. Демонский. — Употребляется как бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Стор. МПр. 40. Гемонські діти. Мир. Пов. I. 146.
Гемоня́ка, ки, м. Ув. от ге́мон. Желех.
Ге́н, нар. 1) Вон там. На небі чистому ген хмара бовваніє. Греб. 367. Ген там на долині під могилою огонь палає. Рудч. Ск. II. 18. 2) Ген-ген. а) Далеко-далеко. Пійдем ген-ген на гору. Маркев. 33. б) Очень, сильно. Мотря таки ген-ген забарилась. Св. Л. 176. 3) Как существительное: название детской игры, состоящей в бросании ножа (с кулака, с ладони, с головы, зубами) так, чтобы он воткнулся в землю. КС. 1887. VI. 474. Мил. 55. Не отсюда ли и выражение: да́ти ге́ну — сильно побить? Мнж. 168.
Ге́нбаль, бля, м. У гребенщиков: «железная полоса в 5—6 вершков длины и 1½ вершка ширины с нарезанными поперек заостренными полосами. Употребляется для чистки пластин (рога), как рубанок у столяров». Вас. 164.
Ге́нде, ге́ндека, нар. Вон там. Желех. Вх. Зн. 10. *Генде-о́. Вот где. Сл. Нік.
Ге́ндель, ля, м. Барышничество, торговля, маклачество.
Ге́нденьки, ге́ндечки, нар. = Ге́нде. Вх. Зн. 10.
Гендльо́вий, а, е. Барышнический, торговый. Це жидок гендльовий.
Гендлюва́ння, ня, с. = Ге́ндель.
Гендлюва́ти, лю́ю, єш, гл. Барышничать, маклачить.
Генера́л, ла, м. Генерал. Тут де не взялись генерали, сенатори. Рудч. Ск. II. 10.
Генера́льний, а, е. Высший, главный. *Генера́льна старши́на. Генералитет. Сл. Нік.
Генера́льський, а, е. Генеральский. Шевч. 552.
Генера́льша, ші, ж. Генеральша. Грин. II. 294. За балом бал у генерала. За генеральшою чимала орда панів і паничів. Шевч. 553.
Ге́ній, нія, м. Гений. Не чути в його словах дихання генія. К. Іов. XV.
Генія́льний, а, е. Гениальный. Левиц. I. 338.
Генора́л, ла, м. = Генера́л. Рудч. Ск. I. 150. МВ. I. 115. *Попереду ідуть генорали, а позаду б'ють у барабани. Нп. Пир. у., Кононівка.
Генти́на, ни, ж. Кусок дерева, грубо отделанный для приготовления из него ложки, клепки для деревянной посуды. Шух. I. 247, 249.
Ге́нто, ге́нтова, ге́нтолі, нар. Недавно, позавчера. Желех. Вх. Зн. 72, 10.
Гентова́тішний, а, е, гентова́шний. Недавний, позавчерашний. Вх. Зн. 10.
Генцина́тий, а, е. — кінь = Норови́стий кінь. Вх. Зн. 9.
Ге́нька, ге́нькай, нар. = Ге́нде. Желех.
I. Геп, меж. Звукоподражание падению или удару; шлеп. Кінь спіткнувся, а він геп у саму калюжу. Геп об землю! Ном. № 6645.
II. Геп, па, м. Мужлан, простофиля.
