*Гарне́нько, нар. Хорошенько. Сл. Нік.
Га́рнець, нця, м. 1) = Га́рець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мера жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Га́рний, а, е. Хороший, красивый, пригожий. З гарної дівки гарна й молодиця. Ном. № 9004. Гарна, як квітка гайова. Ном. № 8425. Плакали і молоді очі за ним, за його гарною вродою. МВ. II. 11. Не те гарне, що гарне, а що кому подобається. Посл. Гарна пісня. Гарна година. *Га́рні в рису́нках. Красивые, прекрасные очертаниями. Верх дубових обкладів вісіли дорогоцінні макати й гобеліни, шляхетні в красках, гарні в рисунках. Лепкий. Ум. Гарне́нький, гарне́сенький. Гарненький голосок, та чортова думка. Рудч. Ск. I. 18.
Гарни́к, ка́, м. Работник при возах. Левч. 135.
Гарні́йшати, шаю, єш, гл. = Гарні́шати.
Гарні́сінький, а, е. Очень хороший, очень красивый. Левиц. I. 314.
Гарні́сінько, нар. Очень хорошо, очень красиво. Господи, як гарнісінько та веселісінько було. О. 1862. IX. ІІІ.
Гарні́ти, ні́ю, єш и гарні́шати, шаю, єш, гл. Делаться красивее, хорошеть.
Га́рно, нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. Ум. Гарне́нько, гарне́сенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. III. 44.
Гарню́к, ка, м. Красавец. Аф. 356.
*Гарню́ній, я, є = Гарні́сінький.
Гарню́сінький, а, е = Гарні́сінький. Сам гарнюсінький же, як линок. Г. Барв. 234.
Гарню́сінько, нар. = Гарні́сінько.
Гарню́чка, ки, ж. Красавица. Аф. 356.
Гарпуле́ць, льця́, м. Кол с железным наконечником, привязанный к веревке, другой конец которой прикреплен к плоту; служит для остановки плота, для чего вбивается в берег. Черк. у.
Га́рт, ту, м. 1) Закал, закалка. Гарт твердий дав коваль. НВолын. у. Кроме прямого значения, да́ти, завда́ти га́рту значит еще: задать кому. Ном. № 4180. Дамо їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка (= кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у. *2) Сила, крепость. *3) Жесткий порошок для чистки металла. *4) Перегар металлический. *5) Свинцово-оловяная масса для типогр. шрифта. Сл. Нік.
*Гартівни́й, а́, е́. Закалочный. Сл. Дубр.
Гартівни́чий, гартовни́чий, чого. Производящий закалку.
Гарто́ваний, а, е. Закаленный, каленый. Списи гартовані. Шевч. 645.
Гартовня́, ні́, ж. Печь для обжигания кирпичей. НВолын. у.
Гартува́ння, ня, с. Закаливание.
Гартува́ти, ту́ю, єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Чуб. I. 46. Шабельки гартують. Шевч. 131. Бідуючи, серце собі гартували. О. 1862. III. 25.
Гартува́тися, ту́юся, єшся, гл. Закаляться. Аф. 356.
Гарува́ти, ру́ю, єш, гл. 1) Запрашивать (цену, вознаграждение). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421. См. Ґарува́ти. 2) Тяжело, без отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину. (К. П. Михальчук). *Чекай, терпи, не доїж, не допий, заробляй, гаруй, як той віл у плузі. Борд. 81.
Гару́ка, ки, об. Сварливый человек. Вх. Зн. 9.
Гару́катися, ка́юся, єшся, гл. Ссориться, браниться. Вх. Зн. 9.
Га́рфа, фи, ж. Арфа. По-під ворітьми в гарфу грав. Млак. 73.
Гарцівни́к, ка́, м. 1) Ездок на лошади. 2) Шалун. 3) Плясун.
Гарцівни́ця, ці, ж. 1) Шалунья. На всю губу гарцівниця в людях і в господі. Мкр. II. 30. 2) Плясунья.
Гарцьо́вий, а, е. Вмещающий в себе гарнец. Гарцьове відерко.
Гарцюва́ння, ня, с. 1) Скачка на лошадях, ристание, гарцование. 2) Бега-
