роспитатись куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати.
*Гар, га́ру, м. Гарь. Сл. Нік.
Гараба́кати, каю, єш, гл. Орать, горланить. Желех.
I. Гара́зд, нар. 1) Ладно, хорошо. «Приходьте сьогодня до мене!» — Гаразд! 2) Хорошо. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими у Білій Церкві замирив? АД. II. 110. Не журись, каже, дівко, — все гаразд буде. Рудч. Ск. II. 44. 3) Хорошо, достаточно, как следует, надлежащим образом. Не найшов гаразд шляху. Ном. № 667. Сам ти гаразд не тямиш, що робиш. Ком. Р. II. 3. І ви, плебеї-гречкосії, і ви молилися, та вас ніхто не милує. Не вміють вас і помилувать гаразд. Шевч. 609. 4) Счастливо, благополучно. Як усе дома буде гаразд, то може і прийду. 5) Очень. Гаразд таки причарувала і його до себе. Стор. МПр. 70. *6) Восклицание, лозунг: Держись, будь наготове! Ум. Гараздне́нько. Сонечко гараздненько обитріє. Сим. 201.
II. Гара́зд, ду, м. 1) Добро, счастье, благополучие. Чоловікові мило згадати про давні свої гаразди. Федьк. Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю. Гол. I. 263. Живуть собі люде у добрі та в гаразді. 2) Гаразди́ = Доста́тки. Шух. I. 104. 3) На гара́зд. К добру, кстати. Чи буде це на гаразд?
Гараздне́нько, нар. Ум. от I. Гара́зд.
Га́рак, ку, м. Ром. МУЕ. I. 110.
Гарамі́й, мі́я, м. Обманщик (о евреях). ЕЗ. V. 151.
*Гаранто́ваний, а, е. Гарантированный. Сл. Нік.
*Гарантува́ти, тую, єш, гл. Гарантировать. Сл. Нік.
Гара́п, па, м. = Ара́п.
Гара́па, пи, ж. = Гара́пник. Драг. 277.
Гарапі́й, пія́, м. = Гара́пник. Він його як учеше гарапієм по спині! Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Гара́пник, ка, м. Плеть, арапник. Рудч. Ск. II. 183. Шух. I. 292. Гарапник тройчатий. Г. Арт. (О. 1861. III. 105).
Гарасі́вка, ки, ж. Узкая красная шерстяная ленточка. Гарусная лента. Желех. Гол. Од. 54, 47. О. 1862. II. 9.
Гарасікува́тися, ку́юся, єшся, гл. Браниться, спорить. Вх. Зн. 9.
Гара́ч, чу, м. Дань, подать (хану).
*Гаращо — ? Гаращо все загарбали собі в руки! Неч.-Лев. «Кайдашева сім'я», 1887, стр. 168.
Га́рб, бу, м. Большой крюк, багор. Морд. З га́рбом. С лишком. До Петриківки буде добрих сім верстов з гарбом. Новомоск. у.
Гарба́, би́, ж. 1) Большая телега на высоких колесах, арба. Мкр. Н. 2) Телега на двух колесах. О. 1862. V. Кух. 37. Ум. Гарби́чка. Тією гарбичкою я по сіно їздив. Екатериносл. у.
Гарба́жійка, ки, ж. Лук-сеянец. Херс.
Га́рбання, ня, с. Захват, грабеж. Гарбання чужої предківщини. К. ХП. 133.
Гарба́р, ру, м. Крик, шум, гам. Там у хаті гарбар. НВолын. у.
Гарбари́ха, хи, ж. Жена скорняка. Правоб.
Гарба́рня, ні, ж. Кожевенный завод. Правоб.
Гарба́рство, ва, с. Скорнячество. Правоб.
Гарба́рський, а, е. Принадлежащий, свойственный скорняку. Правоб.
Гарбарува́ти, ру́ю, єш, гл. Кричать, шуметь. У корчмі там гарбарують. НВолын. у.
Гарба́рь, ря, м. Скорняк, кожевник. Гол. Од. 41.
Гарбарюва́ння, ня, с. = Гарба́рство.
Гарбарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься, промышлять скорнячеством, скорнячить. Правоб.
Га́рбати, баю, єш, гл. Грабить, захватывать, забирать. Червінці до себе гарбай. Шевч. 284.
Гарбачі́й, чія́, м. Рабочий из артели пастухов овец, заведывающий гарбо́ю с припасами, — исполняющий обязанности эконома и повара. О. 1862. V. Кух. 37.
Гарби́чка, ки, ж. Ум. от гарба́.
Гарбо́вий, а, е. Относящийся к арбе, ей принадлежащий. Скрип коліс гарбових. К. МБ. XI. 142.
