Иметь с кем продолжительные хлопоты.
*Волово́діння, ня, с. = Воловодня́. 3 вами чиста нудота, воловодіння безконечне! Л. Укр.
*Волово́дник, ка, м. Медлительный, оттягивающий дело человек. Липов. у. Ситковцы. Ефр.
*Воловодня́, ні́, ж. Проволочка, оттяжка дела. Там така воловодня у волості, що ніякого діла не зробиш. Липов. у. Ситковцы. Ефр.
Волово́дня, ні, ж. Место на рынке, где продается рогатый скот; скотопригонный рынок. Павлогр. (Залюбовск.)
Воло́га, ги, ж. Влага. Аф. 320.
Воло́гість, гости, ж. Сырость. Мабуть тут од вологости в голові тобі завернулось. К. ЧР. 400.
Воло́гнути, ну, неш, гл. Влажнеть.
Во́лод, ду, м. Влажность. Шух. I. 139.
Волода́рство, ва, с. 1) Владычество. 2) Владение.
Волода́рський, а, е. Владетельный; владельческий.
Волода́рь, ря́, м. Владетель, владелец.
Волода́рька, ки, ж. Владетельница, владелица.
Воло́дати, даю, єш, гл. Владеть. Схватило мою невістку так, що не володає а ні руками, а ні ногами. Харьк. Так наморився, що й руками не володаю. Константиногр. у. А ще будемо робити вкупі, поки ноги носять, руки володають. Г. Барв. 415.
Воло́дити, джу, диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. I. 253.
Володі́ння, ня, с. Владение.
Володі́ти, ді́ю, єш, гл. Владеть.
Воло́жати, жаю, єш, гл. Сыреть.
Воло́жити, жу, жиш, гл. 1) Делать влажным. Аф. 320. 2) Колотить, трепать. Доти їх (панів києм) воложив, аж поки… Мнж. 76. Всі надо мною як завиють (собаки), давай воложити гуртом! Алв. 77.
Во́лок, ка, м. 1) Бредень. В ставу було чималенько лящів; ніхто їх не ловив, — ні волоком, ні в'ятірами. Гліб. Чорний волок випив води ставок. Ном., стр. 299, № 316. 2) Веревка, с помощью которой тянут волами копны сена, бревна и пр. 3) Нерасколотый чурбан, бревно. Вх. Зн. 8. Ум. Волочо́к.
Воло́ка, ки, ж. 1) Завязка у лаптей, постолов и пр. Котл. Ен. VI. 51. Гол. Од. 67. Шух. I. 121. О. 1862. V. Кух. 37. Наступив йому на волоку од постола. Грин. I. 123. Ув. Воло́чище. Вербовими пастолищами, лозовими волочищами. Грин. III. 98. 2) В некоторых местностях Стародубского и Сосницкого уу. участок, на котором нажинают от 80 до 100 копен ржи (следовательно 8—10 десятин) с равным количеством земли в других двух сменах с известной частью сенокоса и даже леса или заросли называется чве́рткою, а четыре таких чве́ртки — воло́кою (Ефименко).
Волоки́та, ти, ж. Бродяжничество, скитания. Ой нещасная волокита та журба ж мене збила. Грин. III. 416.
Волокі́нник, ка, м. Раст. Paris quadrifolia. Вх. Пч. I. 11.
*Волокни́стий, а, е. Волокнистый. Сл. Нік.
Воло́книця, ці, ж. Сифилитические проявления в носу. Шух. I. 46.
Волокно́, на́, с. Волокно. Ум. Волоко́нце. Прибігав, прибігав козлик під віконце: ой чи тчуть, чи прядуть дівки волоконце. Нп.
*Волокнува́ти, ную, єш, гл. Мочалить. Сл. Нік.
Волокнува́тий, а, е. Волокнистый.
*Волокнува́тість, тости, ж. Волокнистость. Сл. Нік.
Волокнува́тіти, тію, єш, гл. Делаться волокнистым. Аф. 320.
Во́локом, нар. Таща. Переносно: насильно. Волоком затяг у гості. Константиногр. у.
Волокти́, чу́, че́ш, гл. Тащить, влачить, тянуть. Так потомились, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Убив корову, взяв на плечі та й волоче. Рудч. Ск. II. 189.
Волокти́ся, чу́ся, че́шся, гл. 1) Тянуться, тащиться. Десь то моя лиха доля шляхом волочеться. Нп. 2) Тянуться, продолжаться. Се не довго волоклося. Мкр. Н. 37.
Волоку́ша, ші, ж. Род невода. Азов. и Черном. Ум. Волоку́шка.
