Відновля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. віднови́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Обновляться, обновиться. 2) Возобновляться, возобновиться.
*Відно́вний, а, е. 1) Обновительный. Фінансовий стан та відновні роботи в місцевій промисловості. Пр. Пр. 2) Возобновительный.
Відно́вок, вка, м. Новый побег, новый росток, отросток. Желех.
Відно́га, ги, ж. 1) Каждая часть разветвления (дороги, древесного ствола). Дорога вилами росходиться: та віднога, що на гору, йде в город…, а друга йде долиною. Св. Л. 215. Дуб був високий, а на дубі три одноги були. КС. 1883. I. 57. 2) Рукав реки. Желех. 3) Отрог горы. Желех.
Відно́жина, ни, ж. = Відно́га. Миуск. окр.
*Відно́сини, син, ж. мн. Отношения, отношение. Сл. Нік.
Відно́сити, шу, сиш, сов. в. відне́сти́, су́, се́ш, гл. Относить, отнести. Звелів царь віднести дітей у церкву на ніч. Чуб. Я приносив, а відносити тобі вже черга. Чуб.
*Відно́сний, а, е. Относительный. Сл. Тутк.
*Відношення, ня, ср. Отношение. Сл. Тимченка.
Відня́ти. См. Відніма́ти.
Відо, пред. = Від. Старший Галич відо Львова. Ном. № 1010.
Відо… Слова, начинающиеся с Відо и здесь не имеющиеся, см. на Віді…
*Відо́зва, ви, ж. Воззвание. Крім того видала вона кілька инших відозв. С. Ефремов.
*Відойма́ти, ма́ю, єш, сов. в. відойми́ти, му, меш, гл. Отнять, отнимать. Марія така чемна, то вона ту булку ухватила і вкусила вже раз. Але я набив і відоймив. Стефаник.
*Відокре́млений, а, е. Обособленный.
*Відокре́млення, ня, ср. Отделение, выделение, обособление.
*Відокре́млювати, люю, люєш, сов. в. відокре́мити, млю, миш, гл. Обособлять, обособить. Сл. Нік.
Відокро́млюватися, лююся, єшся, сов. в. відокро́митися, млюся, мишся, гл. Отделяться, отделиться. По весіллю брат відокромився від нас. Федьк.
Ві́дом, ма и му, м. Известие, знание, сведение. Без мого́ ві́дома. Без моего ведома. Стор. Ві́дома ма́ти. Знать. Ві́дома одібра́ти. Узнать; до сведения дойти. Нема́ ві́дома. Неизвестно. А нема відома, як у тому замку, що в ньому? Драг. 86.
Відо́мий, а, е. 1) Известный. 2) Я відо́мий. Мне известно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц. *3) Відо́мий з чого и чим. Известный чем. Відо́мий з ро́зуму. Известный умом. Просити благословення відомої з розуму та богоугодного життя ігумені. Лепкий. *4) Заведомый, от'явленный. Сл. Нік. Відо́ма відьма. Заведомая ведьма. Киевск. у. Мировка.
Відомі́сінький, а, е. Совершенно, вполне известный. Там мені й стежечки знакомісінькі, хати усі відомісінькі. МВ. (О. 1862. I. 73).
Відо́мість, мости, ж. 1) Сведение, знание. 2) Известие. В салдати тя віддам, — відомости ся сподію. Чуб. V. 234. См. Ві́дом. *3) Известность. Сл. Нік.
Відо́мо, нар. Известно, *вестимо, знамо.
Відо́р, ру, м. Отработок пахотой за пользование землею. Херс. г.
Відо́рювати, рюю, єш, сов. в. відора́ти, рю́, реш, гл. 1) Отпахивать, отпахать. Відорана скиба. Рудан. I. 22. 2) Отрабатывать, отработать пахотой. Херс. г.
*Відосі́бнений, а, е. Обособленный. Сл. Тутк.
*Відосі́бнення, ня, с. Изоляция. Сл. Тутк.
Відоті́ль, нар. = Відті́ль. Треба відотіль сіно сюди завозити. Волч. у.
Відпада́ти, да́ю, єш, сов. в. відпа́сти, паду́, деш, гл. Отпадать, отпасть. Шпаруна відпала, — треба замазати. Харьк. Кислиці поїла й оскома напала й охота одпала. Грин. III. 232. Відпа́сти пра́ва, ла́ски. Лишиться, потерять, утратить право, расположение. Що́ки відпа́ли. Лицо обрюзгло.
*Відпа́док, ку, м. Отброс, обрезок, остаток. А в сінях в иншім кітлі варили карук із волових жил та з відпадків товарячої шкури. Франко.
