землю то одним концом, то другим. КС. 1887. VI. 476.
Ви́шкварити, рю, риш, гл. Вытопить жир.
Ви́шкварка, ки, ж. 1) Вытопка, остаток после вытопки жира, сала. Зосталися самі вишкварки. Ном. № 1929. За ма́сляні ви́шкварки не помири́лись, — т. е. из-за пустяка поссорились. Ном. № 3513. *2) Переносно: последыш, выродок. 3) Горячий, вспыльчивый человек. Це така вишкварка, що краще не чіпай його. Звен. у. Ефр.
*Вишква́рювання, ня, ср. Вытапливание, вытопка. Сл. Нік.
Вишкі́блювати, люю, єш, гл. Выскабливать. Шух. I. 250.
Ви́шкірити, ся. См. Вишкіря́ти, ся.
Вишкіря́ти, ря́ю, єш, сов. в. ви́шкірити, рю, риш, гл. — зу́би. Оскаливать, оскалить зубы.
Вишкіря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. ви́шкіритися, рюся, ришся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) О солнце: проглядывать, проглянуть. Хоч би сонечко вишкірилось: тепліш було б.
Вишкопи́ртуватися, туюся, єшся, гл. То же, что и вишканди́буватися (при игре в шалахву́). КС. 1887 VI. 476.
Ви́шкребти. См. Вишкріба́ти.
Вишкріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́шкребти, бу, беш, гл. = Вискріба́ти, ви́скребти.
Ви́шкрібок, бка, м. 1) Небольшой хлебец из остатков теста в квашне. 2) Последний ребенок в семье (насмешливо).
*Ви́шкромадити, джу, диш, гл. Выскресть, сскресть. Візьми вишкромадь макітру. Крим.
Ви́шкрябати. См. Вишкря́бувати.
Вишкря́бувати, бую, єш, сов. в. ви́шкрябати, баю, єш, гл. Выцарапывать, выцарапать, *выскребать, выскресть.
Вишліхто́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шліхтувати, тую, єш, гл. Шлифовать, отшлифовать.
Вишмаро́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шмарувати, рую, єш, гл. Смазывать, смазать, обмазать. Вишмаруй но добре колеса, бо далеко поїдем.
Ви́шморгнути. См. Вишмо́ргувати.
Вишмо́ргувати, гую, єш, сов. в. ви́шморгнути, ну, неш, гл. Быстро выдергивать, выдернуть. Вишморгнув палицю з рук.
Вишне́вий, а, е. 1) Вишневый. Іще обійди, серденько моє, по-за вишневий садочок. Мет. 60. 2) Темно-красный. До синьої спідниці як надіну вишневий попередник, то так гарно. Харьк. Ум. Вишне́венький. Маркев. 45.
Вишни́к, ка́, м. Вишневый сад. Москаля молодого в вишник дожидала. Шевч. 69. Ум. Вишничо́к. Харьк.
Ви́шник, ка, м. Валет в картах. КС. 1887. VI. 463. Хто, бач, вишник, той не король. Ном. № 1007.
Вишни́на, ни, ж. Вишневое дерево. Левиц. Пов. 191. Ой вишнино-черешино, чом ти листу не пускаєш? Нп.
Вишничо́к, чка́, м. Ум. от вишни́к.
Вишні́вка, ки, ж. Вишневка, вишневая наливка. Зевес тоді лигав вишнівку. Котл. Ен. Ум. Вишні́вочка.
Ви́шній, я, є. Верхний. Шух. I. 162. Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру. Лукаш. 124. 2) Вышній. Господи вишній, чи я в тебе лишній? Ном. № 11729.
Ви́шня, ні, ж. Вишня (плод и дерево), Prunus cerasus. Сидить голуб на дубочку, голубка на вишні. Мет. 63. Ум. Ви́шенька.
Вишня́, ні́, ж. Высота. Лебед. у.
Ви́шнябати, баю, єш, гл. Выйти с трудом, выползти. Така стара, що вже й з хати не вишнябає: усе на печі лежить. Херс. у. Слов. Д. Эварн.
Вишня́к, ка́, м. 1) = Вишни́к. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавить. Ном. № 13131. *2) Вишня́к, ку́. Вишневая наливка. Насипав у бочонок вишні та насипав піскуватого сахару, та налляв горілку — ото вишняк. Крим. Ум. Вишнячо́к.
Вишо́нка, ки, ж. — польова́. Раст. Amygdalus campestris. Лв. 96.
*Ви́шпарити, рю, риш, гл. Побить, высечь. Сл. Яворн.
Вишпиго́вувати, вую, єш, сов. в. ви́шпигувати, гую, єш, гл. Шпионить, вышпионить, пронюхать, узнать тайным образом.
*Ви́шпортати, таю, єш, гл. Раскопать, выискать. Сл. Яворн.
