выривать. 2) Отыскать, найти. От я собі вискіпаю чоловіка. Г. Барв. 397.
Ви́скіпатися, паюся, єшся, гл. Проявиться, взяться. І звідки се він вискіпався на наше безголов'я?
Ви́скічка, ки, ж. = Бі́лка. Вх. Уг. 230.
*Ви́скічко, ка, м. Выскочка. Йому хвамілія Хведоренко, а по вуличному Вискічко, ще од батька, бо батько дуже любив вискакувати перед панами. Крим.
*Ви́скоком, нар. Вприпрыжку, скачками. Покликали, — він вискоком біжить. Крим. З ви́скоком. С удовольствием. Пішов Антосьо з вискоком. Свидн. Люб. 150.
Вискотня́, ні́, ж. Визжание, визг.
Ви́скоцень, цня, м. Лен, головки которого, созрев, лопаются сами и семена выпадают. Гол. Од. 37. См. Ско́цень.
Ви́скочити. См. Виска́кувати.
Ви́скребти. См. Вискріба́ти.
Вискри́пувати, пую, єш, гл. Поскрипывать. Ідуть воли, ідуть вози вискрипуючи. Рудч. Чп. 193.
Вискріба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́скребти, бу, беш, гл. Выскребать, выскресть, выскабливать, выскоблить.
Ви́скрібки, бків, м. мн. Поскребки.
Вискрома́джувати, джую, єш, сов. в. ви́скромадити, джу, диш, гл. Выскребать, выскресть. А діжу, як спече хліба, то не вискромаде, не оббане. Мнж. 99.
*Вискря́к, ка́, м. Сопля. А з носа вискряк висить. Крим.
Вискуба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́скубти, бну, неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срывании травы, листьев. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.
Виславля́ти, ля́ю, єш, гл. Славить, прославлять. Славу козацьку виславляли. Лукаш.
Ви́слати. См. Висила́ти.
Ви́слебезувати, зую, єш, гл. 1) Прочесть по складам, с трудом. 2) Рассказать, высказать все, ничего не опуская. Вислебезував їм усе, як од мене таїлись. К. ХП. 30.
Ви́слизнути, ну, неш, гл. — кому́ з рук. Выскользнуть.
Ви́слий, а, е. Висячий. Ви́сла коло́дка. Висячий замок. Валковск. у.
Ви́слід, ду, м. Исследование, результат исследования. Левч. 52.
Вислі́джування, ня ср. Выслеживание.
Вислі́джувати, джую, єш, сов. в. ви́слідити, джу, диш, гл. 1) Выслеживать, виследить. Натрапив на слід та й вислідив. Стор. I. 49. 2) Исследовать. Уман. I. 304.
Ви́сліпити, плю, лиш, гл. Ослепить всех. Іще не всіх чортів висліпили — підемо сліпить. Ном. № 10346.
Вислі́пувати, пую, єш, сов. в. ви́сліпати, паю, єш, гл. Увидеть, замечать, заметить (о людях с слабым зрением).
*Вислобо́кий, а, е. С отвисшими боками. Е. Чик.
Ви́слобонити, ню, ниш, гл. Освободить.
Ви́слобонитися, нюся, нишся, гл. Освободиться.
*Ви́сло(і)в, ову, м. Выражение (словесное). Сл. Тутк.
Ви́словити, ся. См. Висло́влювати, ся.
*Ви́словлення, ня, ср. Выражение. Часом впадали в другу крайність — простонароднього невмістного висловлення. Я. Гол.
Висло́влювати, люю, єш и висловля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́словити, влю, виш, гл. Выражать, выразить, говорить, сказать, рассказать, *высказывать, высказать. Висловлювали так, щоб він нас уторопав. О. 1862. IX. 25. Висловив сам, сам і одвічай. Константиногр. у.
Висло́влюватися, влююся, єшся, сов. в. ви́словитися, влюся, вишся, гл. Выражаться, выразиться, *высказываться, высказаться. Змогли б висловитись по-своєму про всяку річ. К. (О. 1862. III. 30).
Ви́словок, вка, м. Выражение. Харьковск. у. Навіть висловок: «ad majorem Dei gloriam» взято цілком із Корана. К. ЦН. 248.
