Вижива́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́жити, живу, веш, гл. 1) Проживать известное время. Сяк-так, аби вижити. Ном. 2) Нажить. Жила в батька не рік, не два, не вижила добра. Мет. 50.
Вижива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́житися, живуся, вешся, гл. Истрачивать, истратить все, израсходовать. Нема за що й соли купити, — так вижився. Левиц. Пов. 185.
*Вижи́влення, ня, ср. Содержание, кормление. Сл. Нік.
*Ви́животіти, тію, єш, гл. Выжить. Сл. Дубр.
Вижида́ти, да́ю, єш, гл. Поджидать. Вижидай з поля чистого твого козаченька. Мет. 13.
Вижима́ти, ма́ю, єш, сов. в. ви́жати, жму, меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш. Ном. № 10049.
Ви́жин, ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
Вижина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́жати, жну, неш, гл. Сжинать, сжать. Ой тоді я снопи зв'яжу, як житечко вижну. Грин. III. 198.
Ви́жирувати, рую, єш, гл. Украсить инкрустациями (металлическими). Шух. I. 306.
Ви́жити, ся. См. Вижива́ти, ся.
Вижленя́, ня́ти, с. Щенок лягавой собаки.
Ви́жлиця, ці, ж. Лягавая собака.
Ви́жлоктати и ви́жлуктати, таю, єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902. X. 146).
Ви́жовтити, вчу, тиш, гл. Пожелтить.
*Вижоло́6лення, ня, ср. Выдалбливание, размывание. Сл. Тутк.
Ви́журитися, рюся, ришся, гл. Достаточно напечалиться. Я, добродійко, вижурився за себе, як сватався. Г. Барв. 311.
Виз, за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
*Ви́за, зи, ж. Рыба: белуга. Сл. Дубр.
Ви́задкувати, кую, єш, гл. Выйти, пятясь. Визадкував з хати. Константиногр. у.
Ви́законити, ню, ниш, гл. Истребить, искоренить. Що завелось, те трудно визаконити.
Византі́єць, ті́йця, м. 1) Житель Византии. 2) Православный. Я — круглий сирота між лютеран, латинців, византійців-християн. К. ПС. 59.
Византі́йство, ва, с. Образ мыслей и поступков, подобный византийскому. А панство буде панувать… та византійство прославлять. Шевч. II. 211.
Византі́йський, а, е. Византийский. Желех.
Византі́я, ті́ї, ж. Византия, Константинополь. Босфор клекотить, неначе скажений; то стогне, то виє: йому Византію хочеться збудить. Шевч. 58.
Ви́збірати, раю, єш, *несов. в. визбі́рувати, рую, еш, гл. 1) Подобрать, собрать. Так збірає, так збірає… Визбірав і рушили далі. Св. Л. 112. На дворі ясно, хоч голки визбірай. Левиц. I. 96. *2) Выбирать, извлекать, извлечь по одиночке. Чорногуз стоїть у болоті та визбірує жаб. Крим.
Ви́збірки, рок, ж. мн. Выборки. Левч. 18.
*Визбі́рувати, рую, єш = Ви́збірати.
Ви́звати. См. Визива́ти.
Ви́звіл, волу, м. Освобождение. Щеня припне на мотузочці… Воно вищить, задравши голову, визволу просить. Г. Барв. 279.
Ви́звіритися, рюся, ришся, гл. Зверски, сердито посмотреть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188.
*Визволе́нець, нця, м. 1) Освобожденный. 2) Освобожденец. Сл. Нік.
Визволе́ний, а, е. Освободительный. Науки визволені. К. ПС. 46. — лист. Освободительная грамота. Которий би мог бідний невольник одгадати, мог би йому листи визволені писати, щоб не мог ніхто нігде зачепляти. АД. I. 209.
Визволе́ння, ня, с. Освобождение, избавление. Визволення народу з крепацтва. К. ХП. 8.
*Визво́лець, льця, м. = Визволи́тель.
