Видиба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́дибати, баю, єш, гл. Выходить, выйти, всходить, взойти, с трудом передвигая ноги. Мнж. 177. Я насилу видибала з хати. Змиев. у. Чи ви ж видибаєте на гору?
Ви́дибуляти, ляю, єш, гл. = Видиба́ти. На вгород хиба було видибуля, а то все в хаті. Сим. 236.
Ви́дивити, влю, виш, гл. — о́чі. Испортить глаза от напряженного смотрения. Поки сина ожениш — очі видивиш. Сумск. у.
Ви́дивитися. См. Видивля́тися.
*Види́влювати, ля́ю, єш, сов. в. ви́дивити, влю, виш, гл. В выражении: — о́чі. Проглядеть все глаза. Дівчата очі видивлювали за ними. Лепкий.
*Видивля́ння, ня, ср. Глазение. Сл. Нік.
Видивля́тися, ляюся, єшся, сов. в. ви́дивитися, влюся, вишся, гл. Рассматривать, рассмотреть. Буде цілий день видивляться на коня. Харьк. г. Скрізь ми там видивилися. Змиев. у. 2) Вперять, вперить глаза. Чого ви отце так видивились на мене? Федьк. Така (гарна), хоч видивись. Ном. № 8447.
Видима́ння, ня, с. Выдувание.
Видима́ти, ма́ю, єш, сов. в. ви́дути, дму, меш, гл. Выдувать, выдуть. Аф. 328. Тії дудочки видимають із скла бульбашку. Дещо.
Види́мий, а, е. Явный; очевидный. Шкода з того видима була. МВ. I. 9—10. Видима смерть страшна. Ном. № 8295.
Види́мо, нар. 1) Явно; очевидно. Видимо смерть зближалась. Св. Л. 97. 2) Конечно, разумеется. Видимо, — він узяв, — хто ж іще? Змиев. у.
Видира́ти, ра́ю, єш, сов. в. ви́дерти, деру, реш, гл. 1) Вырывать, вырвать, отдирать, отодрать. Червону китайку з-під жупана видирає. Макс. 2) Отнимать, отнять силою. Або дай, або видеру. Ном. № 1078. Вовкові барана з горла не видереш. Ном. № 4852. 3) Брать, взять из птичьего гнезда или звериной норы яйца или детенышей. Чуб. I. 59. Не видирай ластівок — гріх. Харьк. г. Видрали лисенят. О. 1861. V. 70. То-же о доставании раков из их нор. А що ви робите, хлопці? — Раків видираємо з-під круч. О. 1861. XI. 114.
Видира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́дертися, руся, решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубав дуже, дуб похилився та й пригнітив його… не видереться з-під того дуба. О. 1862. V. 82. *З шку́ри видира́тися. Лезть (вон) из кожи. Сл. Нік.
*Ви́дих, ху, м. Выдыхание. Сл. Нік.
Видиха́ння, ня, с. Выдыхание. Употребл. также в смысле: перенесение болезни, побоев. Та ми йому дали доброго чосу, — хай бог йому дасть легке видихання. Новомоск. у.
Видиха́ти, ха́ю, єш, сов. в. ви́дихати, хаю, єш, одн. в. ви́дихнути, ну, неш, гл. Выдыхать, выдохнуть. Видихнути воздух з себе. Ви́дихати употребляется в смысле: оправиться после болезни, побоев. Дав йому доброї кладі, — як то видихає.
Ви́дихнути. См. Видиха́ти.
Види́хувати, хую, єш, гл. = Видиха́ти.
Ви́діл, лу, м. 1) Выдел, удел. 2) Отдел, раздел. Желех. 3) Комитет, бюро, правление общества и пр. Желех.
*Виді́лення, ня, ср. Выделение. Сл. Дубр.
Ви́ділити. См. Виділя́ти.
Виділо́вий, а, е. 1) Относящийся к комитету, бюро, правлению. 2) Член комитета, бюро, правления. Желех.
Виділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́ділити, лю, лиш, гл. Выделять, отделять, отделить.
Ви́діти, джу, диш, гл. Видеть. Желех.
Ви́дітися, диться, гл. безл. Казаться, грезиться. Снилось мені, братіку, і виділось. Рудч. Ск. I. 121. Що видиться на отцевському дворі, на моєму три гори кам'янії процвітали. Макс. Ви́диться мені. Кажется мне.
Ви́дко, нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, светло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74. *3) Вводное слово. Видно, знать, повидимому, очевидно. Сл. Нік. *Він, видко, тут ніколи не бував. Ви, як видко, не тутешні. Крим.
