Будими́р, ра, м. Будящий мир. Встречено лиш в загадке, где обозначает петуха. Ном., заг. № 125.
Будинко́вий, а, е. Относящийся к строению, зданию. Вапна будинкова. К. ПС. 40.
Буди́нок, нку, м. Здание, строение, дом. Мет. 527. Котл. Ен. I. 30. В городі вистроєний великий будинок. Котл. НП. 395. А в його будинок був самий чисто скляний, увесь із кришталю. ЗОЮР. II. 33. Ум. Буди́ночок.
Буди́ти, джу́, диш, гл. 1) Будить, пробуждать. Не буди дитяти, дитиночка буде спати. Макс. 2) Бороновать перед посевом вспаханную плугом землю. Вас. 196. 3) Коптить. Вх. Зн. 4.
Буди́тися, джу́ся, дишся, гл. Пробуждаться, просыпаться. Ой пив же я та й напився, пішов спати, не будився. Нп.
Бу́дище, ща, с. Место, где был поташный завод. Желех.
*Будіве́льний, а, е. 1) Строевой. 2) Строительный. Сл. Нік. — матерія́л. Строительный материал. Сл. Тутк.
I. Буді́вля, лі, ж. Строение, постройка, здание. Шкода йому об хату обпіратись: не видержить, впаде його будівля. К. Іов. 18.
II. Будівля́, ля́, с. Строение, постройка. Любо оком глянуть на сю церкву! Здалека здається, що вона на воздусі стоїть — так вище хатів, і будівля якесь легесеньке. Св. Л. 25.
Будівни́к, ка́, м. = Будівни́чий.
Будівни́цтво, ва, с. Строительство, архитектура.
Будівни́чий, чого, м. Строитель, архитектор. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Бу́дка, ки, ж. 1) Ум. от бу́да. 2) Кладовая. Екатериносл. у. Як закинем удку в чужу будку, то дивись — коли не кожух, так свиту так і витягнем. Чуб. II. 678. 3) Навес на столбах над гончарным горном, досчатая крыша которого раскрывается во время топки в горне. Вас. 180. 4) Простой экипаж с верхом. Ой ідуть вози на перевози, а попереду будка. Мет. 55. Богиня сіла в просту будку, на передку сів Купидон; кобила їх везе кривая… Котл. Ен. V. 34. 5) Костный остов спины птицы. Лохв. у. *6) Абажур, колпак над лампой. На столі лампа горіла в голубій будці. Тесл.
Бу́дни́й, а, е. = Буде́нний. Будного дня нема коли йти по горіхи. Каменец. у.
Бу́дник, ка, м. 1) Работник на поташном заводе. *2) Будочник. Сл. Дубр. Ум. Бу́дничок.
Бу́дників, кова, ве. Принадлежащий работнику на поташном заводе.
Будниченя́, ня́ти, с. Дитя работника на поташном заводе.
Бу́дничка, ки, ж. Жена работника на поташном заводе.
Будні́ти, ню́, ни́ш, гл. = Дудні́ти. Будуть вози будніти, підківочки звеніти. Гол. Слухає — хтось буднить. А то злодії ішли. Чуб. II. 634. (Не ошибка-ли вм. дудні́ти?).
Будо́ва, ви, ж. 1) Строение, здание. Тільки став доїздити до тієї будови, де живуть сестри, знов линув дощ. Стор. I. 72. Ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180. *2) Структура. Сл. Тутк. *3) Стройка, процес построения. Будова дерев'яного мосту на Сяні тривала 4 місяці. «Тех. Вісти» 1926 р., ч. 3—4.
Будовни́к, ка́, м. и пр. = Будівни́к и пр.
Будо́вця, ці, м. = Будівни́к. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Бу́дочка, ки, ж. Ум. от бу́да.
Бу́дра, ри, ж. Раст. Glechoma hederacea L. ЗЮЗО. I. 124. См. Росхі́дник.
Будува́ння, ня, с. 1) Построение, созидание, сооружение. 2) Постройка, постройки, строение. Ох, не видко ж того села, тілько будування. Грин. III. 209. Ум. Будува́ннячко.
Будува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Чуб. III. 131. Для кого ж ти, мила, сей двір будувала? Чуб. V. 167, Згода дім будує, а незгода руйнує. Ном. № 3280. Труну́ будува́ти. Делать гроб. 2) Основывать. Розмовляють, розказують: як Січ будували… Шевч. 125.
